9433 Results in the "Фанфік" category
-
Q: Привіт ще раз! У мене також виникло питання про конкретний момент і Королі Воронів(?) коли Ендрю та Ніл були в магазині для Ексі та розглядали тяжкі ракетки. Прямо перед тим як Ендрю пішов, був момент який відчувався дуже… «суттєвим» Я припустив, що це частково пов’язано з тим…-
5,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Exes Play Truth or Drink
Годжо та Гето грають в гру "Кажи правду або пий" після того як розійшлися. *** Будь ласка, представтеся. — Я Гето Сугуру. — Я Годжо Сатору. — Як ви двоє познайомилися? Гето відкинувся на спинку крісла. — Він мій колишній, але вперше познайомила нас Шоко, наша спільна…-
1,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Ex nihilo nihil fit
- Ex nihilo nihil fit. — Чимін завмер, вдивляючись темряву. Радіоведучі вечірнього ефіру довго обговорювали слова давньоримського поета-філософа та його знаменитий твір «Природа речей», але запам'яталося саме це. З усіх незнайомих слів мозок виділив лише кілька: - З нічого не виходить…-
2,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Everything Ends
Айова, 2094 рік, 22 лютого -Гей, йди швидше! - долинув приглушений голос. Тепер вже ніхто не чув справжніх голосів одне одного, тільки приглушені слова, що пробивалися крізь маску. Іншого вибору не було, якщо знімеш - помреш. Дихати звичайним повітрям стало неможливо, а густі…-
7,0 K • Ongoing
-
-
Chapter
Every night
Прим. пісня Dancing with your ghost - Sasha Alex Sloan. Хоча на цей фф мене надихнув саме кавер Мії з everglow, оригінал теж шикарний. Так і з ґлузду з'їхати недалеко. Співчутливі погляди, непотрібні втішаючі слова. Сє Лянь втомився повторювати “Все в порядку” після навіть не значної згадки Збирача…-
598 • Ongoing
-
-
Chapter
Every day
Поема, яка була написана під час прослуховання чудової пісні: Seven - Jungkook. ☆ ☆ ☆ Наново міняєш свої адреса, відкликаючи назад кур‘єра. Чому ж така недоступна? Кривиш губи, згідно моїх солодких поем. Шансу навіть не даєш, однак хитру посмішку твою, …-
208 • Ongoing
-
-
Chapter
Ever after
Маомао втягнула носом солодко-терпкий аромат столиці. Тут мало що змінилося: пишні ринки, галасливі вулиці, химерна привабливість району розваг. Як давно вона не була вдома? Трохи більше року, але здавалось, минула вічність. Кажуть, будь-яка подорож закінчується народженням…-
3,0 K • Ongoing
-
- Story
even
Його розривало на крихітні атоми від усвідомлення того, яким далеким від нього став Ноа. Як рідко він став посміхатися і розповідати якісь банальні речі, типу того, як колись він впустив зубну щітку в унітаз, і довго думав, йти за новою чи зробити вигляд, що нічого не трапилося. Він не просто зробив крок назад, він по цеглині вибудовував стіни навколо себе, відгороджуючись від усього світу. Образ таємничого хлопця в усьому чорному, який співає зі сцени пісні про те, що болить найбільше і багатьом, почав зливатися з його другом нехай не дитинства – юності точно. Він любив того хлопця в чорному, любив його голос, манеру, риси, притаманні тій людині, яка хоче сподобатися багатьом і одразу, але ще більше він любив того підлітка, з яким вони разом пили пиво, ділячи останню поламану цигарку на двох. Того зануду, який спочатку казав: «Ти що, сказився?», а пізніше одразу: «Я в ділі!». Того, чиє волосся він заплітав час від часу, коли йому було нічого робити. І ті очі, які виражали набагато більше такого звичного для них відображення втоми останнім часом. Раніше з під пухнастих вій світилися карі вогники недоброго азарту, навіть коли було надто тяжко. А Ніколас знав скільки лайна пережив його друг, щоб ручатися за те, як тяжко йому було. Зараз очі Ноа світилися лише від чергового повідомлення на телефон опівночі, коли він брав його до рук тільки для того, щоб відкласти знову.- 3,4 K • Кві 22, '25
-
-
Chapter
Etude for a Minor
Вчителька сіла за піаніно і її пальці ніби самі собою побігли по клавішам. Її почуття виливались у цю тривожну і заплутану мелодію, якимось дивом не забуту, коли все інше виявилось безнадійно загубленим. Як її звали? Ким вона була? Вона не могла дати відповіді на ці питання. Кожна…-
250 • Ongoing
-
-
Chapter
eternity
- Мені треба йти. - Залишся, - він дивиться на хлопця великими, повними болю й віри очима, - я прошу тебе, Кріс, не кидай мене. Я ж знаю, що ти йдеш назавжди. Так, це правда. Чан й сам не був у захваті від цього, але вчинити інакше - зрадити рідні землі. Від нього залежать. Без нього все…-
522 • Ongoing
-
- Previous 1 … 832 833 834 … 946 Next
