9394 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Мотузки і пряники
Суміш з овочів та спецій перемішувалися між собою. Запах супу заповнив всю квартиру і не тільки. Хлопець посміхнувся, коли взяв на пробу страву. Трохи не вистачало пікантності, і він додав трохи копченої паприки, як вона завжди любила. Час плинув, і наближався довгоочікуваний…-
2,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Рудий диявол
Механічні рухи стегон відточені до досконалості. Захриплий голос який виривається з найглибшої частини горлянки. Важка рука обхопила довгу смугляву шию. Гортань забухкотіла від недостатньої кількості повітря у легенях. Замість стогону з відкритого рота вирвався крихкий…-
2,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Сонячні голови
«Проміні сонця то він. Світло місяця то я. Небо та земля. Вогонь та вода. Два протилежні полюси, що притягується кожен раз, коли подує солоний вітер. Там де він, там і я». Великі та малі жовті голови гойдалися зі сторони в сторону. Їх чорні очі всі як один були повернуті до великої…-
1,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
Я досі не навиджу сніг
- Як же сильно тріщить голова. Ай я більше не буду пити з цим не общипаним Фламінго. Де я взагалі і де Коро-сан? Стомлене тіло ,розписане чорними символами, підірвалося з ліжка різко озираючись, по доволі просторій кімнаті шукає свою катану. - Чорт ми ж пили на кораблі чому я у…-
2,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Лише людина
Він падає на коліна, коли тіло знову нагадує, що він — лише людина. Так, одна з найсильніших у світі, так, права рука майбутнього короля піратів, але все ж людина. З плоті і крові, з кістками, які ламаються і знову зростаються. І з постійним відчуттям провини за те, що не зміг зробити…-
939 • Ongoing
-
-
Chapter
Нічні ворони
Попередження від автора: Примус до сексу В котрий раз він вже бачив цих воронів? Скільки разів вони прилітали до його вікна та сиділи за вікном, спостерігаючи за кожним рухом? Кід вже не міг пригадати той момент, коли це почало турбувати, але дві пари чорних цяток нічних птахів…-
2,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
При погляді на хмари…Біль
Дівчина самотньо сиділа на незайманому березі з пониклою головою та,час від часу, засмучено усміхалась через море думок.Спогади заполонили її свідомість... Пустотливий вітерець загравав з сором'язливими хмарками та вони не літали над потилицею незнайомки, а лагідно огортали…-
223 • Ongoing
-
- Previous 1 … 705 706 707 … 942 Next
