9396 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
До чого призводять Зілля
«Люба Евелін!» Можливо, треба не так підписувати листа до матері? Еріка зовсім не знала, що робити, і ледь не вила від розпачу. Ще ніколи вона не писала листи додому, не знала, що потрібно викласти на пергаменті, аби не образити і показати усю свою тугу за сім’єю, за якою Батлер…-
6,5 K • Ongoing
-
-
Chapter
До цього дня я…
До цього дня я ніколи не думав про Хіґучі, як про людину, що може щось означати для мене. Врешті решт, я став як Дазай-сан. Я бачив у цій дівчині лише вірного собаку, який іноді допомагає в роботі. Її почуття я вважав чимось таким безглуздим, але як я помилявся. Я сам не помітив як її…-
382 • Ongoing
-
-
Chapter
До світанку ще багато часу
Аффогато важко дихає і уважно дивиться на Еклера. Пристрасть розпаляє сердце, тіла торкаються одне одного, пальці сплетені. - Скорись мені. Бузковий дим огортає їх, очі Аффогато блищать білим вогнем. Закляття вимовлено, шляху назад немає. - Ти хочеш мене. - Аффогато наказує. -…-
1,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
До світанку
Ніхто вже й не пам'ятає, з чого це почалось, але раз на рік, на свято Купали, вони належали лише один одному. Позаду, на покатому березі річки, потріскувало багаття й гомонів натовп, що вже потопив Коло і поступово розбивався парами, котрі стрибали через багаття. Пари ці…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
До рідного коріння…
Алонсо: Доброго ранку, люба. Марія Хосе: Доброго ранку. Алонсо: Ти щаслива. Марія Хосе: Ти назвав мене любою. Алонсо, посміхаючись: Я думав, що ти вже до цього звикла. Марія Хосе: Я все ще не можу повірити в своє щастя. В те, що це не сон, що це й справді відбувається зі…-
24,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
до побачення
— ох… — тяжко зітхнула кокомі, вкотре перевіряючи час. дівчинка поряд теж пробурмотіла щось вкрай стомлене. кокомі з самого випуску знала, чим вона хоче займатися. її безмежна любов до дітей одразу диктувала йти кудись ближче до маленьких членів суспільства, так що після…-
2,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
До останнього шолудивого собаки
Собаки померли першими. Уві сні Чан Ціань чув їхнє скавчання, але прокинутися та подивитися, що відбувається, не міг — голову неначе вмотали у важкий грезетовий шляфрок, крізь який неможливо було навіть роздивитися власне тіло. Задушливо смерділо зіпсутими риб’ячими нутрощами.…-
1,4 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 628 629 630 … 942 Next
