9361 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Літній вечір в барі
Голосно. Музика так і б’є по вухах, поки кольорові промінці зачаровують своїм танком. Навколо танцюють п’яні люди і наче кличуть своїми рухами приєднатися до них. Женя сидів біля барної стійки і смакував коньяк, роздивляючись всіх навколо. Тут стільки людей, що мабуть було…-
579 • Ongoing
-
-
Chapter
Літній вечір
Ось і пройшов рік часу від тоді, як Намі та Віві бачились востаннє. Хоча Намі й удавала, що забула Віві, ходила по клубах, заводила нові знайомства на одну ніч, але вона досі не могла забути принцесу Алабасти. Та ось на них чекав новий острів і вони сміливо йшли до нього на зустріч. -…-
696 • Ongoing
-
-
Chapter
Літературна дитина
" — Фумайо. — Та тату? — Ти мій син? — Звичайно. — Так чого ж ти так на Дазая схожий-то?!" *** — Ого, ви тільки подивіться, він же весь в тата! — усміхався Ода, коли йому дозволили взяти до рук немовля. — Угу, маленький просто моя копія, — відповів на диво тихий…-
1,5 K • Oneshot
-
-
-
Chapter
Літак. Втрата. Спогад.
Гаррі сидів у літаку, який мав допомогти йому дібратись до Лондона. За вікном салону було темно й не вдавалось розгледіти геть нічого. Втомлений та виснажений, він вирішив подрімати, на його думку, це завжди робить політ швидким та допомагає відпочити. Та все ж, щоб заснути…-
2,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Лісові квіти
Кажуть, що для ельфів спогад – це радше частина дійсності, ніж сну. Для Араґорна ж спогади буквально стали його снами. Він завжди був тим, до кого звертались по допомогу, коли все виходило з-під контролю. До його попереджень про небезпеку дослухались рідко, але коли все…-
897 • Ongoing
-
-
Chapter
Лісовик
День був таким тягучим, начебто той час був нескінченим. Складно уявити собі було навіть і те, що в перервах між письмом, Симон вже подумав, що скоро зійде з розуму зі своїми думками. Голова йшла обертом від подій, хотілося просто все зупинити і вияснити. І се ж не зрозуміло було хто…-
12,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
Лісовик
Прокидається Юнгі в кращих традиціях любовних романів – від палкого поцілунку. Виявляється, вночі він утохмачився у невеликий мурашник, а вночі розворушив його ногою. Помста була страшною: мешканці зруйнованої республіки емігрували в штани Юнгі, тож тепер у нього чухалося все,…-
3,6 K • Ongoing
-
-
Принц Сайно чекає на нього біля входу. Він мовчки бере руку Тігнарі й скуто, покірно цілує її. Він неймовірно вродливий, проте вираз його обличчя пронизливий і серйозний. Несхильний до сміху чи радості. — Ваша Високосте, — без посмішки мовить він. — Ваша Високосте, — каже Тігнарі, впадаючи у розпач. - Previous 1 … 491 492 493 … 939 Next
