9308 Results in the "Фанфік" category
-
Chapter
Записки до кави. Початок кохання
На календарі міста Сеул – звичайний вересневий понеділок. Сьома година ранку, а вона вже не спить. Не порушуючи власних традицій, йде до улюбленої кав'ярні. Де знову просидить годину, вип’є кави і відправиться на роботу. Не важливо було, хворіє вона, чи за вікном погана погода.…-
1,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
…I gave you my heart
Сніжинки кружляли в хитромудрому танці, піддаюсь ритму холодного, морозного вітру. З великого вікна на все це дивилась струнка чоловіча фігура. Довгі пальці обхоплювали фарфорову філіжанку, з якої парував ароматний ромашковий чай. Вільям Моріарті посміхнувся думці про саме…-
1,2 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ 5.Вечірка
Це страшне, як я люблю затримувати розділи на тижні( Через тиждень нічого не змінилось, Сіріус все писав, Ремус відповідав, та навпаки(хоча це було рідше). За цей час було легко привикнути до Блека. Надіюсь, привикнути і прив'язатись - це зовсім різні речі. Сіріус…-
9,4 K • Ongoing
-
-
Chapter
А що по пралці?
- Я зараз пралку запускатиму, тобі… - Толік як завжди несподівано увірвався в кімнату Макса, але застиг прямо на порозі. - З тобою все добре? Максим сидів на краю ліжка, закривши обличчя руками і спершись ліктями на коліна. Поруч стояв ноутбук з поставленим на паузу відео на ютубі.…-
6,7 K • Ongoing
-
-
Chapter
Ти ж знаєш що подобаєшся йому?
Ти ж знаєш що подобаєшся йому? Чімін прокинувшись відразу побіг до сусідньої кімнати перевірити чи залишився на цей раз його гість. Він тихенько постукав та привідкривши двері побачив загорнутий в одіяло клубочок. Мін почувши рух біля дверей прокинувся та потягнувся всіма…-
8,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Розділ тринадцятий
Розуміти, що усі ми коли-небудь помремо – це одне. І зовсім інше – знати, що не «всі», а конкретно ти, і не «коли-небудь», а сьогодні. Кожна хвилина має запах, смак і щільність: мій останній сніданок (вівсянка, звісно); передостаннє горнятко кави – бо я під вечір збираюся випросити…-
47,9 K • Ongoing
-
-
Chapter
всупереч.
Світ довкола звужувався. Знову один й той самий коридор, зачинені двері. Кричати чи плакати марно, ніхто всеодно тебе не почує. Він біжить, відчайдушно стараючись знайти вихід, хоч і наперед знає що це даремно. Стас прокинувся важко дихаючи, нічого нового. Хлопець потягнувся за…-
6,3 K • Ongoing
-
-
Chapter
Зимові посиденьки
~°Невкличка історія з життя України°~ ~°1992°~ ~°Січень°~ ~°Вже вечоріє, а українка тільки прибула до Лондона. Серед шуму залізничної станції та людських розмов, чутно стукіт чорних чобітків, на невеличких підборах. Судячи з темпу ходи, дівчина поспішала покинути будівлю, не…-
2,1 K • Ongoing
-
-
Chapter
У класній кімнаті
Рішення зсунути дві парти разом заграло новими фарбами здорового глузду коли Тодорокі опустився на коліна між розведених оголених ніг явно не з метою робити пропозицію руки і серця. Ну то ще прийде. Власне, це мабуть єдине, що мало здоровий глузд в усій ситуації, коли весь час на…-
1,8 K • Ongoing
-
-
Chapter
Серед безодні
Ховай сліди. Ти знаєш, що тебе шукають, відчуваєш це. Ти винен, винен, винен... Ні. Вони заслуговували на це, заслуговували бути вбитими. Багряні чоботи армійського зразку. Биту стискає жилиста рука, міцна, груба настільки, що можна відчути шарудіння сухої шкіри об гладке дерево.…-
3,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 135 136 137 … 933 Next
