Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 985
Words
24,9 M
Comments
9 504
Reading
86 d, 8 h
-
Про безсердечного іжачка Артура Манчіні від його офіри Раяна Бланше. Мої поцілунки, мов сонця проміння, Що ніжно плекають тонку, бліду шкіру, З сухого нутра знову скинуть каміння, В покалічене серце вільють довіру. Ти – сам, Ти – пан, допомоги не треба Колючому звіру, що так хоче стіни. Турботу зневажиш, сягаючу неба, Скажеш “все добре” й попросиш піти. Розставиш по папкам усі… -
“Берлін у лютому абсолютно жалюгідний. Або це просто Сіріус такий.” Або: Історія про те, як Ремус Люпин увійшов у життя Сіріуса, блиснувши своєю фірмовою посмішкою і нагадавши йому, що життя прекрасне, і ним варто насолоджуватися. Без ризику немає веселощів! Оригінальна робота авторки de_sire: https://archiveofourown.org/works/36291976- 4,4 K • Жов 5, '24
- 3,9 K • Жов 6, '24
- 4,5 K • Жов 14, '24
-
- Як один похід на концерт улюбленої групи може змінити життя? Ким може виявитися гітарист якого обожнював фанат? Нажаль це не відомо нікому, але буде описано в моєму фанфіку!
- Іноді навіть власна тінь спроможна перетворитись на пітьму. Головне встигнути ввімкнути світло (або щоб його ввімкнули, не дивлячись ні на що).
-
Спочатку ніхто не помітив, що щось не так. Світ жив звичайним життям: новини, конфлікти, політика, старі війни. Десь зникали супутники, десь раптово зникала техніка, інколи на радарах з’являлися об’єкти, яким не могли знайти пояснення. Але все це здавалося дрібницями, які легко списати на помилки або випадковості. Минув час — і цих «випадковостей» стало занадто багато…. Починається важка, заплутана і далеко не така героїчна, як… -
-
-
Це було так давно… настільки давно, що мені було важко згадати в який саме рік це сталося. Але я напружила свою вже сильно зношену пам’ять познаходила свої старі щоденники, записи, відео і фото аби розказати Вам, мої любі, свою історію. -
-
Я повернувся — вона відвела погляд. З вирізу футболки визирали мідний ланцюжок Іфрана й бежева бретелька. Ґайя задерла руки й потяглася — футболка оголила її живіт і червону смужку на талії, де перетиснули джинси. Я рвучко поцілував її просто над пупком — шкіра взялася сиротами. Інше питання, простіше, ніж про чотири кільця, зависло на язику. Чи радше бажання: зняти з неї весь цей одяг, зараз же- 706 • Жов 7, '24
- 502 • Жов 7, '24
-
- Previous 1 … 670 671 672 … 699 Next
