Фанфіки
Додати фанфік | Додати розділ | Додати Оріджинал | Додати розділ до Оріджинала |
Stories
6 972
Words
24,7 M
Comments
9 512
Reading
85 d, 16 h
-
Ви пройшли рука об руку крізь вогонь і воду, майже пережили Другу світову війну. Чому майже? В один момент ти втратила друга, потім і коханого, не встигнувши зізнатися йому в найголовнішому. І ось через майже вісімдесят років пані Доля дає вам шанс все виправити. Першим став Бакі, і тобі слід визначитися, хто він тобі — просто друг чи коханий.- 3,0 K • Вер 24, '25
- 4,0 K • Вер 24, '25
-
-
Поле. Хмари. Грім. І воїн стоїть…- 132 • Лип 23, '25
- 169 • Вер 22, '25
-
-
-
Я завжди знав, що ми з тобою справжні, Та нас запам’ятають не такими. Гадаю, ми не будемо відважні, – Тут мертві соняхи, і ми вмираєм з ними.- 884 • Вер 22, '25
-
- В очікуванні ідеального моменту Бакі втратив багато місяців. Місяців прекрасної дружби, повної комфорту й абсолютного взаєморозуміння. Ти була найкращою з найкращих і ідеальною кандидаткою, яка змогла викрасти його холодне неприступне серце. Чи не час щось нарешті змінити?
- 2,0 K • Вер 15, '25
-
-
Осінь. Така прекрасна пора. Опадає листя і немов ковдра зіткана з золота вкриває землю. Подмухав легкий вітерець який обвівав моє обличчя. На вулиці стояв саме вересень, перехідна пора між літом і осінню. Холодно ще не було але й спека вже ділась. Було тепло і затишно адже це останні деньки коли ще літо не повністю покинуло нас в цьому році. Люди як ті мурахи,… - No description provided yet.
- 3,1 K • Чер 29, '22
- 2,3 K • Січ 7, '23
- 2,0 K • Лют 17, '23
-
-
Вона каже “До зустрічі” Комусь вона вигукує це так, що барабанні перетинки лопають. Комусь – каже пошепки на вухо, коли людина спить. Вона лишає записки. Знаки. Натяки. Та комусь вона повідомляє це мовчки, дивлячить у вічі. Її ім’я – смерть.- 5,7 K • Вер 11, '25
-
- Дві студентки, Анна і Люсія, зтикаються з силою яку вони не можуть контролювати, але ця сила може контролювати їх, відкриваючи шлях до неймовірного задоволення і змін. Можна сказати що їм дуже пощастило. 🙂
- 666 • Вер 9, '25
- 741 • Вер 9, '25
-
- Дощ Травень. Теплий вітерець дме назустріч і, здається, що нічого поганого статися не може. Але темні хмари вже близько. Шімідзу, поглянь насувається темна хмара, треба якнайшвидше йти додому, поки не задощило. Так, бачу, я вже майже все. Ходімо, Ячі. Шімідзу накинула на плечі рюкзак і вони пішли. Проте, за 5 хвилин почало накрапати, а ще за 2 хвилин почалася сильна злива. Дівчатка…
- Previous 1 … 13 14 15 … 698 Next
