Розділи
-
– Якщо я знову перетворюсь на монстра… – Я прив’яжу тебе на ланцюжок і буду водити всюди з собою поки науковці щось не вигадають. Техьон з Чонгуком лежали на даху й вдивлялись у всіяне зорями небо. Ще зовсім недавно дощило тому повітря було свіжим і вологим, всюди…-
13,3 K • Ongoing
-
-
*** Розслідування розпочалось. Я перелопатив всі речі брата та його кімнату, навіть під подушкою глянув — раптом мішечки навчились самостійно пересуватись? І нічого, пусто! Тепер траба їхати в кафешку. Самостійно мабуть. Чи краще таки забрати прожеру подалі від залишків мого…
-
1,9 K • Completed
-
-
скоро закінчиться літо, а значить - і наші почуття. як ти вважаєш, вони взагалі були? чи не переплутали ми це з самотністью та щоденним побажанням бачити "доброго ранку" на екрані телефону. краще не відповідай, бо ти почнеш це аналізувати та занадто довго розбирати. дуже втомлює. я…
-
641 • Ongoing
-
-
На оздоровчому курорті Діна вистачає тільки на тиждень. Потім він самовільно виписується звідти, прихопивши й нас з собою. А ми з Семом там реально життям насолоджувалися. Ввійшовши у свою кімнату, я тільки й встигаю, що опустити сумку з речами на підлогу. Такі небажані, такі…
-
77,8 K • Completed
-
-
###1 Венті просинається у холодному поті. Знов ці трекляті жахи, в яких він в епіцентрі якоїсь неймовірно кривавої бійки і його жорстко вбивають завжди різними способами. Хтось на задньому плані гукає, благає не помирати, але Венті нічого не чує і не бачить, окрім дуже розмитого…
-
2,6 K • Ongoing
-
-
Моя двадцять перша весна не квітуча, Бузок не відкриває свої запашні квіти, Я не бачу нічого, коли велика сіра туча Пливе із місця, де наразі помирають діти. Ця весна не теплими барвами вкирита, Застрягла десь у лютому, в двадцять четверте. Чиясь інша країна, бридка й…
-
319 • Ongoing
-
-
Шість ранку. Місто починає прокидатися. Люди збираються працювати. Але ж не ти. Ти вже з ранку зібралася йти на пристань, щоб замалювати ранковий порт. Надворі було прохолодно. Ти одягла джинси та білу футболку, а зверху накинула утеплену сорочку оверсайз. Взявши свій рідний…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Скількох стін і перешкод ти не зруйнуєш, Скількох мостів не розіб'ється вщент, Залишиться лише одна загроза, яку ти не скеруєш - Ти сам для себе найстрашніший опонент. Людина - птах, хоча і не літає. То ніби гриф, кружляє над здобиччю його. Костенко є права - ми крила маєм. Але чи…
-
319 • Ongoing
-
-
Я їду І думаю. Так ось воно яке - Твоє кохання. Це коли дивишся на те, що маю, А у думках лише руки Тепліші за світання. Шум метро глушить твій голос, Твої жести, Твої риси. Коли я дивився у твої губи, На твої очі, І думав: Як би тебе…
-
319 • Ongoing
-
-
Мої книги відкриті на останній сторінці, Що відірвана з неї з корінцем. Як не загальмуєш на першій зупинці, Продовжиш історію перед самим кінцем. Мої руки тримтять, холодні й білі, Наче хмари, у червні над сонцем палким. Моє тіло вдає з себе риси милі, Але серце у грудях…
-
319 • Ongoing
-
- Previous 1 … 814 815 816 … 1 339 Next
