Розділи
-
Фелікс — Ти справді вважаєш, що це підійде? Я був певен, що власник крамниці вже мріє нас звідси вигнати. Сумніви Фрідріха дратували й мене теж. — Так, я справді так вважаю. Це буде чудовий подарунок. — Але… воно якесь занадто просте. Просте… Кішка казала, що крамар,…-
223,9 K • Ongoing
-
-
Ранок зустрів світ незмінно. Сонце просочилося крізь жалюзі, і теревені пролунали із зали. Птахи щебетали за вікном, а місцевий кіт вимагав собі сніданку. Ззовні почулися швидкі кроки, грюкнули двері, і протяг проник усередину. Сатору був мертвий. Суґуру не спав цілу ніч,…-
29,2 K • Ongoing
-
-
Їх відправили на наступну місію. Та ще одну. Та ще одну. Та ще одну. Виправдання відтепер не полягало в тому, що їхню надійність варто перевірити, воно переросло в потребу використовувати їх через надзвичайну цінність. Сатору був невразливим чудовиськом, яке пожирало…
-
29,2 K • Ongoing
-
-
— Йобана в рот, у мене вистрілили нахуй, чи що? — з цих слів почався ранок Стьопи. Перша річ, яку він помітив, — пляшка води, яку він схопив і залпом випив половину. Потім він помітив пігулку від голови і теж її взяв, запивши водою, що залишилася. Тільки коли хлопець прийшов до тями,…-
41,2 K • Completed
-
-
Вогонь догоряв. Його темно-червоні пломінці ліниво ворушилися над прогорілими полінами. Чанбін з Синміном товклися на кухні, їх голоси долинали на терасу невиразним бурмотінням. Хан приставав до Мінхо, намагаючись залізти йому руками під худі. Той удавано обурювався,…-
15,3 K • Completed
-
-
-Фелікс, ну де ти там, поквапся! – голос Чанбіна з коридору. -Вже біжу! - Йонбок швидко друкує повідомлення в месенджері та натискає стрілочку відправки. Вибігає з кімнати, тягнучи сумку та намагаючись не випустити з-під пахви куртку. -Ну, сонечко! – Бінні усміхається на всі…
-
15,3 K • Completed
-
-
Сонця ще не було видно, бо дерева і кущі надійно ховали його за своїми масивними стовбурами, та небо вже набуло світлого, сіро-блакитного відтінку, і в деякі щілі хоч і з трудом, та пробивалися тусклі промінці, що свідчило про те, що вже світанок. “Було б вже легше подивитися час на…-
9,8 K • Ongoing
-
-
-У темній кімнаті усі кішки сірі… Цікаво, це як? -Це… типу того, що коли ти не можеш добре роздивитися, тоді всі однакові, тому легко і переплутати. Ну, кішок… Або… - Уйон затнувся, його пальці легко торкнулися обличчя Йонбока. -Або… - голос низький та гортанний. Вичікувальний…
-
15,3 K • Completed
-
-
На небі з’явилися перші зірки. Не було чутно нічого, окрім шелесту листя від прохолодного вітру, негучного шуму і гавкіту вуличних собак у далечі. “Мабуть, таких звуків багато і вдень, та тоді ніхто не звертає на них уваги” — подумав Едгар, якого неабияк це все напружувало.…
-
9,8 K • Ongoing
-
-
Таїланд. Бангкок -Ти повернувся… – проговорив Джефф, притягаючи Йодзу до себе, але так і не розплющуючи очі. Блондин акуратно приліг поряд, обіймаючи сонного хлопця та дозволяючи йому зручніше вмоститися у себе на грудях: - Не хотів тебе будити, пробач… - Тсукіру зарився…-
17,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 5 6 7 8 Next
