Розділи
-
Після того як Юра повернувся він сів на своє місце. — ну й ти даєш Юра! Сказав Микола і поклав йому руку на плече. — ти завжди йшов вперед поперед батька в пекло але з розповіді я зрозумів що у вас це сімейне! Микола помітив що в Юри на щоці пливуть сльози. Юра просто…-
21,0 K • Ongoing
-
-
Багаття досі горіло. Воно давало тепло і надію тим хто його оточував. Ніхто не знає чи повернеться він завтра живим з бою чи помре просто тут і зараз через нещасний випадок. Але всі хто його оточував вірили, вірили у причину жити яка тримає їх у цьому жорстокому світі. Кожного сюди…
-
21,0 K • Ongoing
-
-
Ранок був хмарним. Люди ходили собі по табору і обговорювали останні новини і про минулу ніч. Артем вийшов на двір пізніше ніж зазвичай і вирішив пропустити день тренувань. Він йшов по табору шукаючи своїх друзів поки не зустрів Макара і вовчика. — гей! Доброго ранку! Підбіг до…
-
21,0 K • Ongoing
-
-
28 червня, 7:23 — атака монстрів на табори. Хмари стали густішими. Стало помітно темніше. Коли вони вибігли з лісу вони почули дивні звуки. Коли вони оглянулись вони побачили місце битви. Всі людомонстри були попереду і відбивалися від монстрів а люди їх підтримували їх і помагали…
-
21,0 K • Ongoing
-
-
В далині були чути звуки бою. Через те що прибув другий загін майже з усіма членами невелика частина орди переключилась на них тим самим полегшивши табору оборону. В цій обороні були залучені усі хто міг битись. Авангард, Гоплон, навіть будівельники приєднались. Артем і решта…
-
21,0 K • Ongoing
-
-
Мене звати Акумо Драгон. Я — експеримент №318 корпорації «Астрис». Напівлюдина, напівендермен. Дата мого народження — 18 квітня 2139 року. Зараз мені 165 років. Колись я був звичайною дитиною. Але мій батько, головний учений корпорації «Астрис», вирішив перетворити мене на ключ до…-
0 • Ongoing
-
-
7.11.25 Sans espoir, j'espère Очі карії і коси, Темні брови - мов птахи. Довгі вії, наче крила, Що тріпочеш ними ти. Легко поряд, та бентежно. Думать що? Не знаю я. Складно думати належно. Думать як? Забулася... Як щаслива - брови-крила Підлітають догори. Як в житті суцільна злива - Нишкнуть…-
364 • Ongoing
-
-
Au debut 25.11.25 Зійшла — мов святая,Як Діва Марія.Мов янгол, мов Бог,Чи власна Богиня. В святім благовінніНе писне ніхто.Лиш променів тліннихОкине чоло. Обрамлена злотом,Ти — Сонце ошатне.Багряним осяйвомЗалила ландшафти. Тонкою струною,Немов передзвони,Та вічною весною,Що…
-
364 • Ongoing
-
-
07.04.25 Роздвоєння Неначе дві мене —І стала я одною.Чи втратила себе?Не однайду покою. В рядки оціЯ душу, все єство,На крайнощі палкіПереписала. І знову — я весела,Я безкрая.Гадаю собі, думу завела:Яка насправді я? Себе шукаю,І наче дві мене ізнов:Одна — веселая,А друга —…
-
364 • Ongoing
-
-
Пасажири понапихувались у вагон метро згірше од шпротів мені від того огидно: вони пітні, втомлені як неживі тремося тілами в кутик ока від того набігла сльоза грьобаний метрополітен не знаю чого - мене розсмішив абсолютно серйозний коментар водія: "Пасажири, ви ж знаєте,…
-
222 • Ongoing
-
- Previous 1 … 56 57 58 … 61 Next
