by Гаврильченко Іванна —Пролунав гучний звук, який потривожив тишу ночі. Ксав’є підскочив й кинувся надвір, звідки долинала сирена. З інших кімнат вийшли Венздей і Тайлер. Дівчина була одягнена в чорну піжаму із скелетами, гайд, як і Торп у футболку з штанами. Не зговорюючись вони побігли у бік…
by Гаврильченко Іванна —Він все одно любив її. Ніщо не змогло вбити його кохання до неї. Торп слухав її слова про те, що вона максимум зможе запропонувати йому дружбу і то, можливо, ненадовго. Вона жаліла його. Йому не потрібна була її жалість. Він прагнув більшого. Але погодився хоча б і на дружбу,…
by Riiа. —Кажуть, що вода повністю наповнивши посудину - переллється за краї. * Жовто-багряні ліхтарі осипають все небо, перекриваючи яскраве сяяння зірок. І хоча це лише середина осені на дворі вже стоїть мороз. В цьому році холоди прийшли раніше. Проте, ніякий холод не страшний для…
by Riiа. —Сонце вже давно сховалось за горизонтом, а на небі нескінченною кількісттю розкинулись зорі. У бамбуковій хатинці стояла тиша. Сьогодні був один з вечорів, коли Цінцю залишався наодинці, через відлучення Біньхе у царство демонів по справам. Шень Цінцю любив в цей час читати…
by mockingbird —- Чули? Сьогодні ховають одну! - Котру? - Та стару, яку вже не доберу. Кажуть, біла ходила як молоко. - І давно тут жила? - Та, кажуть, давно. - А коли ховають? - В обід. Стара переставилась в инчий світ: зараз їй панотець сяк-так відспіва панахиду, стара була вже самотня,…
by mockingbird —Старість стука у всі двері і всі шибки, Старість ходить у чорному каптурі. Їй не буває холодно: вона не знає про це, Старість стука кожного тричі в одне плече. Старість любить ісландський мох і чорних котів, Вона сама з Ісландії, вона звикла до холодів. Коли їй буває…
by mockingbird —Що ти знаєш про спів ріки? Ріка тихо співа про свої роки, про свої проблеми і про свої втіхи, ріка шепоче про людські стріхи: ті стріхи, що шиють їй вранці туман, кутають її голу і кволу у сарафан, щороку влаштовують тут якийсь карнавал, і, звичайно, про димарі, що випускають…
by Aspalathus Aspalathus —Людина — істота неймовірна, велична, могутня. Своїм розумом вона здатна створювати дивовижні споруди, розвʼязувати задачі всесвітнього масштабу, перетворювати звичайні речі на витвір мистецтва. Це відбувається тоді, коли цивілізована сутність лідирує над первісною, в мить…
by Гаврильченко Іванна —Гамірна сорочка сковувала рухи. Щоправда, хлопець і так би не поворухнувся, оскільки був практично без свідомості через психотропні препарати, якими його накачали. Довге каштанове волосся було сплутане, давно немите й закривало обличчя. Він сидів на лікарняному ліжку, а довкола…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.