Розділи
-
відео для атмосфери:https://www.tiktok.com/@w1xvell/video/7215701663032560901 Женя і Спартак прибули в зал, який був знайомий їм обом, як власні п'ять пальців. Вони не були спортсменами, але вважали, що здоровий спосіб життя важливий для підтримання форми та зміцнення здоров'я. Переступивши поріг…-
18,1 K • Ongoing
-
-
Зазвичай чорне хмарне небо було напрочуд світле і безхмарне. Весняне сонце припікало, давало змогу відчути як шкіру поколює від довгого перебування на сонці. На вузьких вуличках не було ні душі. Вже давно люди не бачили такого яскравого світла вдень і убезпечуючи себе, сиділи…
-
473 • Ongoing
-
-
Вечірнє сонце повільно заходило за горизонт, лишаючи після себе прекрасний рожевий відтінок неба. Спартак повернувся додому після довгого робочого дня, відчуваючи втому, яка пронизувала кожну клітину його тіла. Однак, його втома розсіялася миттєво, коли він побачив свого…
-
18,1 K • Ongoing
-
-
Спартак увійшов до кав'ярні й обвів поглядом простір навколо себе. У залі панувала затишна атмосфера: м'які дивани, приглушене світло і приємна фонова музика сприяли спокійній атмосфері. Аромат свіжоприготованої їжі наповнював приміщення і посилював апетит. Спартак одразу…
-
18,1 K • Ongoing
-
-
Ранковий туман повільно поглинав залишки колись могутньої імперії. Стару велич фортеці Остаґар ілюструє лише гострокінцева вежа, така висока, наче її купол торкається небесних світил. Проте, давня Тевінтерська споруда, яка на своєму існуванні знавала багато шкоди та розрухи,…
-
1,7 K • Ongoing
-
-
Вони почали спілкуватись. Там, на ґанку. Спочатку розмови були дуже ніяковими, пустими, непевними, але з кожною наступною зустріччю на великій перерві парубки починали відчувати себе вільніше, теми виникали з повітря. Спартак нарешті звертав свою увагу на Яновича, а той не…
-
20,0 K • Ongoing
-
-
Чорні хмари безжально хлинули над долиною. Вони ледь не зачіпали хатину на схилі. Яскрава зелена трава колихалась на вітру. На мить вітер посилився і з рук дівчини зірвалась квітка. Він кружляв її немов парубок свою дівчину в танці перш ніж біло-жовтий рум'янок не врізався прямо в…
-
342 • Ongoing
-
-
12 “Я вас ненавиджу”, - тягне страдницьки Даміано, спираючись на зачинені двері. Ітан, Вік і Томас регочуть. “Ти нас любиш!” “Я заберу у вас ключі до бісової матері” “Катя поїде - і ти приповзеш спати до нас, як побитий пес”. Даміано заплющує очі, знову шепоче…
-
11,8 K • Ongoing
-
-
Вони вийшли до глядачів. Перше, що зробив Мейлі — це поправив тюлеву вуаль на губах. Сенсу ховати обличчя не було: залаштунками багато хто його знав, а глядачі й без довгої відвертої спідниці сприйняли б за дівчину. Але Мейлі втішав себе думкою, що ніхто його не впізнає, навіть…
-
290,1 K • Completed
-
-
Невідомо де. Невідомо коли. Ніч. Величезні, величні хвилі щоразу опускалися на скелю, яка самотньо стоїть у своїй монолітній постійності та гордо височіє над усім океаном. Ніхто не знав, де знаходиться це місце, тут уже майже десять століть не було гостей, що було і не дивно:…
-
2,3 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 468 469 470 … 1 338 Next
