Розділи
-
Дощ бив по склу старого седана, розмиваючи вогні міста у сіру пелену. Мін-дже сидів нерухомо, тримаючи в руках фотографію. На знімку — сивий чоловік з втомленими очима та упертим підборіддям. Правозахисник, чия смерть стала для Мін-дже не просто завданням, а ниткою до його…
-
Анна та Люсія були студентками одного факультету. Вони зустрічалися зовсім недавно, але вже відчували особливу близькість. Вечорами вони майже завжди телефонували одна одній - іноді говорили годинами, сміялися, обговорювали навчання чи мріяли про майбутнє. Того вечора все…-
1.5 K • Completed
-
-
Кров і попіл Небо над горами Клану Журавля завжди було чистим, немов витончене полотно, на якому щоранку розливали нові фарби світла. Сонце пестило вершини дерев, а вітер ковзав крізь золотаве листя, приносячи із собою запах вологої землі й ще чогось — чогось невидимого, але…-
7.7 K • Ongoing
-
-
- Залиште мене саму! - молода жінка, не обертаючись, махнула рукою служницям. Дівчата перезирнулись і поспіхом кинулися з кімнати. Господиня любила, щоб їй підкорювалися, а якщо їй здавалося, що хтось недостатньо їі поважає, легко впадала у гнів. Графиня Анжуйська була в розквіті…-
6.0 K • Completed
-
-
Там, на горі, вони в безпеці. Вони дивляться своїми бездушними поглядами, і певно, ніхто не кинеться ризикувати життям. Все-таки, їх можна зрозуміти. Жодна душа, неважливо, жива чи мертва, не стане на сторону того, кого ненавидить. І зрозуміло чому. Отак, намагаєшся зробити як…-
10.7 K • Completed
-
-
Сьогодні осінній Київ пахнув мокрим листям і неспокоєм. Сірість неба давила на плечі, пожовкле листя прилипало до черевиків, тротуари блищали від дощу, мов хтось навмисно вилив на них дзеркальну фарбу. Люди снували хто куди, у всіх свої справи, обмаль часу, здається, ніхто не…-
58.4 K • Completed
-
-
З ним я і сам почувувався як той привид... Здавалося, що всі мене покинули. Мені оставалося лиш бродити по безкінечних коридорах, до поки не настане світанок. *** День пройшов як треба. Роман провів вихованцям екскурсію по всьому табору, хоть і дивитись там не було що... Потім…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
Кидати вас в історію без знання персонажів ми не станемо, бо це не ввічливо і дивно. Проте розкривати їх душі на показ теж не станемо, адже так не цікаво. Як хороші оповідачі, ми зазначимо як звати наших молодиків та молодиць, і як вони взагалі опинились в тому самому “месенджер…-
2.6 K • Ongoing
-
-
Літак повільно виринув із щільних хмар, і Сонхва побачив Париж що розстилався вдалині, немов акварель, в якій змішалися дим, ранкове світло і час. В ілюмінаторі відбивалося обличчя – трохи втомлене після нічного перельоту, з легкою тінню недосипання, але з тим особливим виразом,…-
4.2 K • Ongoing
-
-
- Previous 1 … 41 42 43 … 106 Next
