Розділи
-
Йшли дні. Сонце повільно піднімалося над дахами палацу, фарбуючи його черепицю у тьмяно-золотий колір. Все ніби поверталося до звичного життя — слуги знову бігали галереями, наложниці обговорювали плітки, а імператорський сад цвів, як ні в чому не бувало. Але для Маомао нічого не…-
27.5 K • Ongoing
-
-
Воз зупинився біля однієї з бічних брам палацу, коли ще не з’явилися перші промені сонця. Палац дрімав, потопаючи в передсвітанковій млі, його величні стіни були майже непомітні в темряві. Холод торкався шкіри крізь нічну вологу, але ніхто з них цього не помічав, їхні думки були…
-
27.5 K • Ongoing
-
-
— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері зачинились за ними, і він залишилися наодинці з Дзінші. Його голос був м’яким, але у ньому вловлювався прихований гачок, який мав зачепити співрозмовника. — Як справи у наложниці Ах-Дуо? — запитав він з ледве помітною…
-
27.5 K • Ongoing
-
-
Темна, Темна, Вбий! Темна, Темна, Послухай мене! Послухай голосіння мої, мої прокльони, Біль мій хай заполоня вуха Твої всечуючі! Убий того, хто посмів Порушити одвічні закони, Порушити право чуже їх здійсняти, Порушити житія правду заперечити! Вбий негідника! Темна,…-
447 • Ongoing
-
-
О Безіменна, вкажи нічний шлях Мені, що ходить під зорями й місяцем Поволі, шануючи Ім’я Твоє. Бо ж Ти — володарка темені, Слід знати кожному межі угідь блаженних, Де шуміти не варто, і плакати, і сміятись теж; Де зустрічаєш інакшого себе — Справжнього слугу Твого. Та в тих же…
-
447 • Ongoing
-
-
Спасибі Тобі, що народжуєшся раз у раз і вмираєш, За приведене до нас Тобою життя нове; Спасибі, о Ти, без імені, Що обране нами схвалюєш; Нехай душа ця нова служить, як і наші, І хвалить Тебе, і любить, і відданістю горить; Супроводи її в самий кінець, Щоби між гріхів і загадок не…
-
447 • Ongoing
-
-
Безіменна — прости За всії гріхи вчинені по землі ходячи мною, І нами, і дітьми, моїми й чиїмись, і усі інакші; Надай покою душі, Поглинь Своєю, Наділи сенсом скорішнє буття; Прийми дари посмертні од мене, Од всіх, од дітей, моїх та чиїхось, і усі решту, Та покажи шлях; А відтак —…
-
447 • Ongoing
-
-
О Ти, що імені Твого ми не знаємо, Почуй, як ворушаться наші уста, та пошли Всі печалі оддалік, щоби чути безперестану Нашії восхваляння. Ти, що ходиш між пітьмою й світлом, благослови На таке ж пірнання утішне Углиб душ грішних; Нехай не воздасться нам зло за добро, І хай…
-
447 • Ongoing
-
-
В кабінеті Лінна стояла холоднеча. Настільки, що пальці замерзали і Ключі не слухалися. Стрей штурхнув брата й засичав: — Нарешті… Звісно, тріумфальну мить той зіпсував — об щось зачепився й упав додолу. Стрей зареготав, адже згадав, що так само Іґніс падав у рік, коли вчився…
-
871 • Completed
-
-
Вона не зводить із мене погляду. Темного, колючого й багряного, неначе замість очей у неї діри. Якщо довго задивлятись — втону, тож зціплюю зуби й заплющую свої. Вдих — видих, вдих — видих… Жбурляю її на ліжко так, що його скрегіт звучить наче людський стогін. Добре, що він…
-
811 • Completed
-
- Попередній 1 2 3 … 78 Далі
