Розділи
-
Від лиця Марії По закінченню пари травології, я відразу побігла до Стефанії. Не можу перестати думати про неї з моменту, коли дізналася про смерть Кая. Пам’ятаю, як вона хвилювалася через його зникнення, до цього я зовсім не бачила її такою. Знайшовши її кімнату, ледве не…-
19,4 K • Ongoing
-
-
Джош сидів в офісі детективного агентства, занурений у роботу. Комп'ютер, кілька телефонів, блокнот, де він щось записував, перекреслював, малював якісь схеми. Він мовчав, але Вілл не квапив свого співробітника розпитуваннями. Він знав, що Джошу потрібен час для опрацювання…
-
7,7 K • Ongoing
-
-
Воно було всюди. Море. Очі застеляла пелена, рук він не відчував. Червоний давно став частиною його образу, але зараз він намагався його викреслити з себе. Його не вивертало від вигляду власної крові, точно не сьогодні. Його ніхто не бачить. Його ніхто більше не побачить. Йому…
-
10,3 K • Ongoing
-
-
Розділ 7 Кас сидів на лавці біля кімнати мотелю. Сонце вже піднялося досить високо. – О, привіт, Кас! – з кімнати вийшов Сем і сів навпроти нього. – Доброго ранку, Сем!.. Як у тебе справи? – Вже краще. Я сподіваюся, Дін тепер нарешті заспокоїться, зрозумівши, що з тобою все…
-
5,5 K • Ongoing
-
-
POV Мінато Після досить тяжкого робочого дня, повного документів, зборів та Старійшин, я нарешті повернувся додому. Кушина вже чекала на мене з вечерею. Це дійсно гарний кінець важкого дня. Побачити Кушину, безперечно, було кращою подією за сьогодні. Я обійняв свою дружину, сів…
-
86,7 K • Ongoing
-
-
Солоні сльози та крихкі чіпси — ось майже і все, що ми отримали тоді на вільному Азовському узбережжі. Але ж головне — надію. Прекрасний, окрилений стан душі, що робить легкішими кроки, розправляє плечі та запалює внутрішнім вогнем очі. Тепер я знав, що він є. І що він мій. Я…
-
8,8 K • Ongoing
-
-
Війна почалася. Демони лізли з усіх боків, з усієї чорноти, з найменшої тіні. Концентрація магачної енергії зростала, а з нею відбувалися й аномалії в просторі. На землі коялося щось дивне: небо закрило червоними хмарами, линув сильний вітер, замість дощу падали жаби та змії. Люди…
-
9,5 K • Ongoing
-
-
Погода в цей день була особливо мерзенна. Холодний вітер, що обривав листя, дощ мрячкою, багнюка під ногами. Вологе повітря, через яке здавалось на вулиці мінус тридцять. Так їх зустрів жовтень. Саша ледь змогла відкрити очі, настільки важко було прокидатися. Але склавши рюкзак,…
-
10,3 K • Ongoing
-
-
Світило денне сонечко, промені якого проникали на кухню Нерейви. Сама вона поралася біля плити, ставлячи темношоколадне печиво із крихтами білого шоколаду в духовку. Випічка була її гобі — тим, що робило її щасливою у найскрутнішу хвилину, а живіт ще був занадто малим, щоб своєю…
-
12,1 K • Ongoing
-
-
— Привіт, Люцифер. Гаррі озирнувся по боках. Накрапав дощик, і пісок, що вибивався тяжкими краплями, спадав гарними колами. Хмари з'являлися невідомо звідки, густішали, і гарне червоне небо над водою раптом налилося темними, тяжкими фарбами просто над узбережжям,…
-
17,0 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 298 299 300 … 1 335 Next
