Розділи
-
В той день вони дуже сильно посварилися. Це був 57 день після невдалого Армагедону. Кроулі і Азірафаель досі не могли звикнути до нових правил, а точніше – їх відсутності. Вони дуже сильно «насолили» як небесам, так і аду, тому безкарними їх не залишили. Яким було покарання?…-
4,8 K • Ongoing
-
-
Моє заціпеніння перетворилося у нескінченний момент, в якому я заблукала, зачарована його поглядом. Очі в нього були як незвіданий лісовий масив, де пробиваються крізь гущавину теплі сонячні відблиски, загадкові та ваблячі, мов зелені смарагди, що вкрадені з самого серця давно…
-
20,6 K • Ongoing
-
-
від відображення в дзеркалі вже давно вивертає, не можу я бачить себе на площині. чомусь так важко любити всесвітні реалі, де тобі присвячують великі, образливі вірші. гнів накопичується — я людина слабка, але дати комусь знущатись так просто моя гордість не дала. ненависть…
-
Промені західного Сонця багрянили стовбури дерев мішаного лісу криваво-червоним світінням, землею розкинулись видовжені й деформовані тіні-привиди, що чітко прочерчували чорні силуети. З півночі насувалася громада купчастих хмар. Опале листя потріскувало в душному повітрі не…
-
722 • Ongoing
-
-
Десь на півночі Австрії, наступної ночі. Ґеллерт повернувся у батьківський дім наступної ночі. Ґустав та Ґеорґіна мирно спали у свої спальні, поки їхній син зачаровував свій саквояж зменшувальними чарами. За батьків він не думав, так як часто пропадав з дому через свою…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Динарські гори, Австро-Угорщина, осінь 1900 року. Затяжний гірський дощ неприємно бив по красивому чорному пальто Ґеллерта, котрий вже понад годину похмуро брів від залізничної станції до потрібного йому села. - Який я дурень, одягнув найкраще пальто і мереживний білий шарф та…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Відень, Австро-Угорська імперія, літо 1900 року. Магічний Відень вирував – сьогодні у величезному приміщенні колишньої академії зіллєваріння проходив міжнародний фестиваль майстрів чарівних паличок, котрі ділилися досвідом та презентували свої дослідження. Юний Ґеллерт…
-
1,9 K • Ongoing
-
-
Оригінал: https://archiveofourown.org/works/36816007#main Опис: "Я один. Я падаю, спиною вперед, ніби стрибнув. Мої руки витягнуті перед собою, тягнуться до чогось, чого я не можу побачити". Внизу – чорна вода. Вона незворушна, її скляна поверхня непроникна. Вона тиха і спокійна навіть на тлі…
-
7,1 K • Ongoing
-
-
Предвісники в серці. Що ж. Так вийшло, що я трохи хибно написала їхні імена, але сподіваюся, що це не буде різати вам очі. А ще я трохи лох, бо не вмію обирати назви творів. Тепер про роботу. Я планую написати п'ять таких розділів, які будуть складатися з двох маленьких частин, тобто…
-
8,6 K • Ongoing
-
-
Двері моєї домівки скрипнули, відкриваючи мені порожнечу свого внутрішнього світу. Місто, що колись було моєю оазою свободи та мрій, тепер перетворилося на крижану чорну діру, яка погідливо витягала з мене життя, залишаючи лише висохлу оболонку колишньої мене. Кожна краплина…
-
20,6 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 298 299 300 … 1 335 Next
