Розділи
-
• Мене звати Кокічі Ома. Моя історія яку я збираюся розповісти доволі дивна, але вона має право бути. Якщо вам справді цікаво, прошу, дослухайте до кінця. Почну свою розповідь з самого-самого початку. Бувши малим, я був доволі скромною та не соціальною дитиною. Друзів в мене…-
4,1 K • Ongoing
-
-
Всесвіт всього лише намальований. Його намалював Хан Хьонджун. Він не любив малювати нічні жахи, темряву без зірок і місяця, вбивства на околиці чи в центрі міста, та не любив малювати собак. Нічні жахи залишали страх і нервозність не тільки в фарбі або в олівцях. Кожна чорна…
-
2,7 K • Ongoing
-
-
*** Війна... Це слово — завжди означає біль, кров, сльози... І так можна перераховувати вічно. *** На полі бою панував хаос і безлад, всюди були мертві тіла. Але люди продовжували боротися. Битися до останнього за свій клан та його велич! Кожен хотів показати, що він правий, що він…
-
740 • Ongoing
-
-
Тут, в найвідомішому портовому місті,в Лі Ює,зазвичай теплий клімат,пеструюча палітра фарб мерехкотіла перед очима від кожної вулички. Люди за прилавками ринків завжди заохочували перехожих придбати щось у їх,між іншим,не скромних крамничках. Народ жодного разу не…
-
4,1 K • Ongoing
-
-
Марія Небесна — судмедексперт, патологоанатом, одна з найкращих фахівців в країні. Закінчила київську академію МВС, пішла працювати по спеціальності. Але незабаром закохалася у бізнесмена Віталія Небесного. Через декілька років шлюбу у них народився син. Чотири роки Маша…
-
381 • Ongoing
-
-
—щ..що? - у горлі стає ком, говорити тяжко. Здається він ось ось розплачеться, від чого хлопець боляче прикусує губу. — ми більше не зустрічаємось, Харучійо. - голос Майкі звучить так монотонно, здається це все було для нього тягарем. Слова не одразу доходять до голови, здається що…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Чому саме в сонячні дні люди відчувають себе повністю спустошеними? Ніби їх душу вийняли, а тіло так і залишилось і продовжило жити далі- їсти, ходити на автоматі, відповідати, не вникаючи в розмову, не відчувати нічого. Чи це тільки привілей Бомгю? Хлопець швидко крокує,…
-
4,7 K • Ongoing
-
-
✥Глава 1✥ Мріяння про щось дивовижне, про щось чарівне завжди було поруч із малою Ір, а просто зараз вона своїми величезними блакитними очима бачила їх — магів. Вона не вміла читати і знала про них тільки з почутого від матері чи старої сусідки, причому останній вона довіряла…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
Думи в розлуці Хто раз пізнав безкрайність моря, Не подивується простій воді. Й ніякі хмари хмарами назвать не зможу Крім тих, що на Ушань горі Й крізь квітів кущ пройду не озернувшись. Частково через шлях свій непростий І завдяки тобі й думкам про тебе, кохання ти…
-
60 • Ongoing
-
- Previous 1 … 272 273 274 … 1 352 Next
