by печальний менестрель —у голій кімнаті оголена — ти тепло струменіє із ребер у всесвіті болю зоря німоти летить прямо з неба до тебе ти ловиш губами ту кляту зорю цілуєш її гострі грані дивлюся у очі твої і горю слова поміж нами — гортанні а більше між нами нічого нема палають і пальці, і губи у…
by печальний менестрель —Тільки богу смерті під силу це винести. Те, як Загрей вгризається гострими зубами у гранати в саду матері. Тут завжди похмуро і волого, сині тіні мерехтять у кронах дерев, сині тіні лежать на обличчі хлопця, надто впертого, щоб здатися. Сік заплямовує його тогу, але червоний…
by Time_to_change — Коротка передісторія. Т/і працює в компанії джупа помічником режисера і інколи підміняє візажистів якщо в когось виникають обставини при яких вони не можуть вийти на роботу. Відповідно через це вона знайома зі Стрей Кідс, в компанії вона близько 4-х місяців і майже з усіма…
by печальний менестрель —У житті багато простих речей, і ненависть — одна із них. Вона не вимагає нічого: ні віри, ні жалю, ні раціональних аргументів. Ненавидіти когось простіше простого, іноді це навіть логічно. Фенріс — раб-втікач із Тевінтера; його господар — магістр — катував його тіло і душу, і…
by печальний менестрель —Коли Астаріон вперше пробує кров розумної істоти, у нього зносить дах. Ні, не так. Перед його поглядом відкривається світ, сповнений життя. Світ, за який не шкода вмерти. Нестерпно яскравий, невимовно прекрасний. Місяць гладить тонкими променями шкіру — його дотики, наче…
by печальний менестрель —Цієї ночі Доріану наснився кошмар. Місяць завис у проваллі вікна жовтим півколом, відчинені віконниці билися до стін, а фіранки звивалися білими зміями у повітрі. Лавеллан стояв над ліжком, і обидві його руки були цілими. У холодній напівтемряві було майже не розгледіти, тому…
by печальний менестрель —Вони ні разу не говорили один одному про кохання. Довго ходили навкруги — Інквізитор сипав солодкими банальностями і пропонував допомогу, Доріан усміхався і злостовив. Кожен переконував себе, що так правильно. Після Тіні все змінилося. Туга спіраль обмотала серце…
by печальний менестрель —під літнім дощем твоє тіло гаряче, мов сонце. світ пахне землею. і падає вниз алича. довкола — так тихо. лиш ти у блакитній сукóнці кусаєш мене і шепочеш на вухо: «кінчай». тремтить сіре небо, танцюють дзвінкі блискавиці. ти тулишся ближче, солона на смак і п’янка. стискається…
by печальний менестрель —— Добре, давай підемо, — сказала Аріна зранку. Я вирячилась на неї. Хотілося крикнути: «Що?» Почати бігати по кімнаті, мов навіжена. Чи недовірливо запитати: «Ти жартуєш?» Та я завмерла, і все довкола нас, здається, завмерло теж. Мікрохвильовка зупинила зворотній відлік, чайник…
by Фінарель —Коли Солона, помітивши на околиці Лотеринга кунарі у клітці, виявила бажання подивитись поближче, Алістер не став їй перешкоджати. І навіть на те, що від в’язня смерділо давно не митим тілом й фекаліями, він махнув рукою: породження темряви розповсюджували набагато більший…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.