by Woo Nata —"Ти віриш у дива?" – Ха. Як безглуздо,- уже за мить книга із зазиваючою смарагдовою обкладинкою та дивною, проте інтригуючою назвою "Аннарасуманара" полетіла в бік тумбочки біля ліжка. Як можна вірити в магію? Як можна вірити у щось настільки абсурдне, у те, чого не існує? У 19…
by Akuna Fan —*** Коли Чуя повернувся у рідне містечко, там, на диво, все було ніби так само як і раніше. Майже усі будівлі залишалися ще цілими, ніяких тіл вздовж доріг чи ще чогось тривожного, на що він власне очікував. Зв'язок працював, церкви проводили служіння, магазини були відкриті,…
by печальний менестрель —я вивчила тут кожну тріщину кожен кут кожну виїмку двері та тріщини — їх в першу чергу ось — схожа на річку чи вену ось — довга, зміїться по стелі а ця, зовсім крихітна, прямо над плінтусом я вивчила тумбочку, килим, замок брелок і ключі черевики й шнурки мої туфлі я…
by печальний менестрель —Тільки богу смерті під силу це винести. Те, як Загрей вгризається гострими зубами у гранати в саду матері. Тут завжди похмуро і волого, сині тіні мерехтять у кронах дерев, сині тіні лежать на обличчі хлопця, надто впертого, щоб здатися. Сік заплямовує його тогу, але червоний…
by міс анел anel —хіната палить. він почав палити цигарки, приблизно, коли мав летіти до бразилії та до цього часу, тобто за вступу до шакалів. не те, щоб він мав залежність, ні. просто ввечері, коли сил немає та апатія наздоганяє - цигарки стали, наче якір? хіната не впевнений, але це допомагало…
by печальний менестрель —У житті багато простих речей, і ненависть — одна із них. Вона не вимагає нічого: ні віри, ні жалю, ні раціональних аргументів. Ненавидіти когось простіше простого, іноді це навіть логічно. Фенріс — раб-втікач із Тевінтера; його господар — магістр — катував його тіло і душу, і…
by печальний менестрель —Цієї ночі Доріану наснився кошмар. Місяць завис у проваллі вікна жовтим півколом, відчинені віконниці билися до стін, а фіранки звивалися білими зміями у повітрі. Лавеллан стояв над ліжком, і обидві його руки були цілими. У холодній напівтемряві було майже не розгледіти, тому…
by печальний менестрель —Вони ні разу не говорили один одному про кохання. Довго ходили навкруги — Інквізитор сипав солодкими банальностями і пропонував допомогу, Доріан усміхався і злостовив. Кожен переконував себе, що так правильно. Після Тіні все змінилося. Туга спіраль обмотала серце…
by печальний менестрель —під літнім дощем твоє тіло гаряче, мов сонце. світ пахне землею. і падає вниз алича. довкола — так тихо. лиш ти у блакитній сукóнці кусаєш мене і шепочеш на вухо: «кінчай». тремтить сіре небо, танцюють дзвінкі блискавиці. ти тулишся ближче, солона на смак і п’янка. стискається…
by печальний менестрель —— Добре, давай підемо, — сказала Аріна зранку. Я вирячилась на неї. Хотілося крикнути: «Що?» Почати бігати по кімнаті, мов навіжена. Чи недовірливо запитати: «Ти жартуєш?» Та я завмерла, і все довкола нас, здається, завмерло теж. Мікрохвильовка зупинила зворотній відлік, чайник…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.