Розділи
-
Хмарною димкою вкрилося небо; ні, це не туман. Артом болючі крилаті ракети вдаряють по ріднім місцям. Ранок зустріли горем і смутком, тиша зустріла містян, Коли стало видно пожарище люте - світла забракло нам. І все ж об'єднало і горе і лютий, зима, а за нею Весна, у боях…-
53 • Ongoing
-
-
«Усі ми інколи сподіваємося на диво» Ось і скінчилася повість. За останні декілька днів її квартира перетворилася на смітник. Та що там усі ці гори брудного посуду та декілька горняток з недопитою кавою, коли навіть до того аби помитися діло не доходило. Фіранки колихалися,…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Темрява, свист у вухах і щось холодне впивається у руку. А через мить - яскраве світло, запах риби і тепло навколо, щось дуже знайоме. Привиди цього відчути не можуть. Та шум стихає і я чую перші слова у цьому безглуздому хаосі: - Дипломатія... Це ж лише банда котів. Голос Крісталл…
-
803 • Ongoing
-
-
Чи реальний наш світ? Ніхто точно цього не скаже. Своїм одним оком я бачу, що ні. А ви відповісте мені зворотнє. Але чому? Бо я мислю, а значить існую. Дурна логіка. От цей стілець існує. Але чи думає він? Ні, ні в якому разі. Скажете Ви. А може і так? Звідки Вам знати, що робиться…
-
Як вчора пам’ятаю цей день. Вранці я встав, покурив, випив кави, намагаючись зібратися з думками, я ходив по квартирі. Потім співбесіда. Чергове: «Ми Вам передзвонимо». В той день я безцільно шатався по місту, аж поки з жахом не помітив, що пітьма повільно опускається на бурхливе та…
-
В той день я був на своїй новій роботі. Платили мені непогано, хоча можна було б і більше. Я вже звик до того, що я співробітник дуже секретної організації. Я провів ці два місяці у безперервних тренуваннях. Фізична підготовка, основи боротьби з андрофагами. Ми не працюємо з…
-
І знову я їду майже останнім потягом на роботу. Мої берці ліниво шаркали по бетонній підлозі коридору будівлі КПК. Ззаду хтось злегка доторкнутися до мене. — Привіт, Олекса. - привітався зі мною Максим. — Добрий вечір. — Ти якійсь незвично радісний останній тиждень, щось…
-
Очі Мії метнулися до склянки, яку вона неспокійно крутила на барній стійці. Він так сильно змінився. Її батько говорив те саме, чи не так? Навіть її єдина подруга дитинства, яка перекочувала в доросле життя - Вікторія, щось згадувала про це, хоча до того вона зустрічалася…
-
7,6 K • Ongoing
-
-
Кошмару потрібно було багато часу, щоб зрозуміти що він один. Навіть не беручи до уваги те що його союзники все ще слідують за ним це не виключало того що він у будь-який момент міг втратити їхню прихильність. Ніякі палаци та скарби не могли задовольнити їх бажання. Королівство…
-
424 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 253 1 254 1 255 … 1 323 Next
