Розділи
-
07.04.25 Роздвоєння Неначе дві мене —І стала я одною.Чи втратила себе?Не однайду покою. В рядки оціЯ душу, все єство,На крайнощі палкіПереписала. І знову — я весела,Я безкрая.Гадаю собі, думу завела:Яка насправді я? Себе шукаю,І наче дві мене ізнов:Одна — веселая,А друга —…-
265 • Ongoing
-
-
Тиждень промайнув – вони і оком не встигли кліпнути. Тренування, записи, обговорення і знову тренування до повного виснаження. Бан Чан схуд, його очі світили темним вогнем із западин очиць. Він був вимогливим до інших та нещадним до себе. Ось і зараз, була лише п’ята ранку, а їх…-
15,3 K • Completed
-
-
-Сьогодні ми розділимося. Джисон, Чанбін та я зустрічаємося із BTOB на їх території, - Чан закинув до рота салатне листя, - А ви – четверо, - він вказав на хлопців за столом, - ЧЕТВЕРО, - повторив знову, коли Чонін, Синмін та Мінхо перезирнулися між собою, і Йєні хотів щось сказати, - ідете…
-
15,3 K • Completed
-
-
Другий загін разом з Миколою і Ангеліною уже були у лісі і доходили до табору. Сонце просвічувалося через дерева і було чути в далині зірвавшивсього вітру. Було видно кроликів які зразу тікали коли бачили рух і сліди іншої живності. Вони майже були в дома але Юра який був попереду…-
20,8 K • Ongoing
-
-
По поверненню до села хлопці хотіли звернутись до Пані Куребаяші. День уже перевалив за обідню пору. Вони йшли пліч-о-пліч і котили поруч велосипеди. Йошікі боявся, що через його ситуацію з фрагментом Хікару рано чи пізно постраждає. Тепер, після злиття не було найменшої надії, що…-
8,1 K • Ongoing
-
-
Дні в маєтку Артема тягнулися, як липка павутина, що все тісніше обплітала Кирія. Він намагався триматися звичного ритму: читав книжки, які Артем наказав принести, блукав коридорами під пильним поглядом охоронців, але кожна мить нагадувала йому про втрачену свободу. Артем був…-
6,1 K • Ongoing
-
-
Колись у давнину, у самому серці Франції, подалі від очей простих людей тихенько жили у невеличкому містечку чарівники. І був у них замок, сповнений чарів, до якого щороку приходили вчитися діти, аби оволодіти найвеличнішою з наук — магією. І були серед них мир та спокій до…-
5,1 K • Ongoing
-
-
Тодорокі Рей не певна, скільки часу вже перебуває в цій лікарні. Години? Місяці? Здається, ніби з «того» інциденту промайнули роки. Вона кліпнула кілька разів очима, оглядаючи білосніжну стелю лікарняної палати. Здебільшого розум її блукав десь далеко, то виринаючи вряди-годи…-
1,9 K • Ongoing
-
-
Пітьма. Вона вміє дихати. Шепотіти. Сміятися. Схлипувати. Спостерігати. Вона може бути блаженством забуття. А може наповнюватися тупотінням багатьох маленьких кігтистих лапок. Тонко попискувати. Хрумкотіти. Тулитися до оголеного стегна, тикатися холодним носом у ребра. Битися…-
17,5 K • Ongoing
-
-
Ти дивилася в ілюмінатор і розглядала під'їзну дорогу до аеропорту. Все ще перебуваючи в стані шоку від зустрічі з Бакі, ти прийняла правильне рішення. Воно ще жодного разу не підводило тебе. Ти знову втекла. Прощання з Сарою було найскладнішим у цій справі. Але у неї вже давно…
-
7,1 K • Completed
-
- Previous 1 … 10 11 12 … 14 Next
