Розділи
-
Розділ 2 Джин Джонсон була молодою жінкою зі стрункою статурою та пшеничним кольором волосся, що ледве досягало кінця підборіддя. Дівчина мала потенціал до роботи в серйозних організацій ще з академії. На роботу вона вдягала лише класичний та офісний одяг(хоча цього ніколи не…-
4,3 K • Ongoing
-
-
Тільки богу смерті під силу це винести. Те, як Загрей вгризається гострими зубами у гранати в саду матері. Тут завжди похмуро і волого, сині тіні мерехтять у кронах дерев, сині тіні лежать на обличчі хлопця, надто впертого, щоб здатися. Сік заплямовує його тогу, але червоний…
-
648 • Ongoing
-
-
Марінетт бігла щодуху в черговий раз запізнюючись у школу. Минулої ночі вона придумувала новий дизайн для костюмів «Району Котиків», тому знов заснула за столом. А вранці дівчина не почула будильник, і Марінетт проспала б все на світі, якщо б не Тіккі, яка ледве її…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Їхати було нестерпно, якесь неприємне відчуття розбурхувало найпотаємніші куточки дівочої душі. Це не було пов'язано з неочікуваним новим слугою, швидше наростало якесь невдоволення та одноманітність днів. "Вікова криза, чи що?" — сама до себе посміхнулась Хюґа та ще більше…
-
2,0 K • Ongoing
-
-
Таємний шанувальник був надто наполегливим, залишаючи вже котрого листа. Кривий почерк на пожовклих аркушах наштовхував на думку, що його старанно підробляли. Втім, горе-письменнику й справді вдалося досягти свого — його особистість досі залишалася не розкритою,…
-
В «Альтанці Привида» звична атмосфера — приємна музика на фоні, гомін людей, а в повітрі витає аромат смачнючих страв із морських делікатесів. Проте, в окремому залі, який був замовлений завчасно прекрасною жрицею храма Нарукамі, обстановка була вкрай напружена. Аяка…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
сьогодні важливий вечір: він вирішує долю чанхі. гонка. сьогоднішня перемога — пропуск на міжнародні змагання. мрія парубка з самої юності. його так захоплювали гарні машини, їх звук і почуття свободи, поки ти за кермом. його вражали водії з різних куточків світу, їх сміливість та…
-
776 • Ongoing
-
-
Чан втомлено падає на диван в їх маленькій імпровізованій вітальні і відкидає голову, попутно скуйовджуючи долонею неслухняні темні кучері. Черговий день позаду, і ні, не те, щоби Чан зараз як нормальна людина повечеряв, прийняв душ і пішов спати – о ні, це абсолютно точно не про…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
Туман безбожно покривав засіяну росою землю. Тиша, яка слідувала за ним , куди б він не йшов, навіть соромилася псувати ці хвилини єднання. Тож... Птахи ледь-ледь переспівувалися між собою , ніби попереджали про щось. Про те, що ходить цими землями, про тих , хто тут…
-
793 • Ongoing
-
-
Сиджу я тепер перед директором , який пропонує мені якихось шоколадних жуків . -Ні, дякую. -Хочеш бути професором? -Що? -Що? В мене як і в Снейпа відвисла щелепа. Якого біса директор наймає непонятно кого , щоб вчити дітей, це ж найкраща школа чаклунства. Я знову переконався…
-
1,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 151 1 152 1 153 … 1 330 Next
