Розділи
-
– Хлопча? – сказавши це її брови піднялись у гору. Повітря довкола наповнилось дивною тяжкістю. Його тіло намагались задавити своєю силою, дихати ставало все важче. Погляд припав до незнайомки. Раніше не було видно її очей, темно зелені і глибокі як найтемніша частина лісу у…-
6,4 K • Ongoing
-
-
техьон насправді не знає, навіщо йому це шоу. та безĸінцева ĸільĸість шотів за барною стійĸою та сміх ĸращого друга на вухо з його схожим на знущання «що, те, слабо тобі? таĸ і помреш з йонтаном і ділдаĸом з іменем ĸолишнього під боĸом». ĸімовсьĸий п‘яний мозоĸ чужі слова сприймає…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Ранок. Сонце сходило освітлюючи своїм промінням Британське місто Л'Менбург. Бувшу нічну тишину почали пронизувати звуки машин. Місто прокидалося. Хтось відправлявся вчитися, хтось на роботу. На відміну від центру в кварталах де знаходились приватні будинку було відносно…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Пролог 1 На стежці було помічено застиглі жіночі сліди, їхній шлях проходив повз міст і простягався на кілька кілометрів - зникали в тумані. Позаду шумів сосновий ліс, а під мостом протікав тоненький струмочок, який прямо прямував до річки, а вже вона розділяла два…
-
6,0 K • Ongoing
-
-
Вівторок, школа. Девон підходить до Джейка і тягнеться до його вуха, щоб прошепотіти: - У мене з'явилась ідея, - стріляючи поглядом, промовив Девон. Джейк зрозумів, що мова йшла про секс, тільки не міг здогадатись, що на цей раз задумав Девон. Пробув з цими думками увесь день, а…
-
589 • Ongoing
-
-
Почніть писати... На початку дев’ятої вечора, коли сонце занурювало лондонський район Бромлі у помаранчево-рожеві тони, тиха вуличка Норс-роуд, здавалося, являла світові свою найкращу версію. М’які промені поступово ховаючогося сонця оповили черепицю акуратних, схожих одне на…
-
4,0 K • Ongoing
-
-
-Гей, Кевін! Що в тебе третьому? -Відчепись, Сабріна! Я ще пишу! Їдкий коментар, кинутий дівчиною собі під ніс, не змусив довго чекати. Вона сама ж скривилася від своїх слів, а потім наступного моменту її обличчя розгладилося і прийняло найчарівнішу і невимушену…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Жахливий біль - ось і все. Можливо, зараз він згорав заживо, або його розривали на шмаття. Він більше не міг відчувати своє тіло, стерлась різниця між його плоттю та безмежною агонією що панувала навколо. Вона одночасно проникала та вырвалась через кожну часточку його…
-
1,1 K • Ongoing
-
-
— Хей, Ейс. — вітер торкався волосся Луффі, приносячи його голос до холодної могили що знаходилась перед ним. На його обличчі була м’яка, печальна посмішка, він швидко зморгнув сльозинку що збиралась зірватись з куточка ока. — Я зробив це, Ейс! Я став королем піратів. Його голос…
-
207 • Ongoing
-
-
Від автора: Щось на сумному... Ех, ну буває, писала під впливом емоцій. Сам... Фанфік??? Його можна так назвати??? Бо він вийшов занадто маленьким, ю ноу? Так ось, так, він занадто маленький, але у нього я намагалась вмістити по максимуму, точніше те, що відчувала. Це моя перша робота тут,…
-
525 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 108 1 109 1 110 … 1 351 Next
