by Mythael —Дивне відчуття. Невагомість? І так спекотно. Що сталося? —Де я? —Вітаю! Ти в Пеклі. —Що? —В Пеклі. Я стояв розгублений в якійсь кімнаті з високими чорними стінами. Хоча ні, швидше, темно-червоними. Стіни були голі й рівні. На підлозі був червоний килим без…
by Mythael —Я знову ходив в пошуках посередників. Гадаю, наша битва з Пухлинооким переполохала їх усіх, тож пошуки тепер будуть складнішими. Я звернув увагу, що мені не хочеться їсти або пити, не хочеться спати. З одного боку це чудово, я постійно в бойовій готовності, але з іншого, хочеться…
by Mythael ——Вітаю, Павуче. Павук опинився в кабінеті Управителя. —Ти знаєш, чому ти тут?— не відводячи погляду від паперів запитав він. —Через те, що заволодів людським тілом. —Іі? —Посередники. —Саме так. І ти знаєш, що я повинен зробити. Знаю. Якщо я вже приречений, то хоча б…
by red_sly_fox —Розділ девʼятий Тиждень потому Герміона вже тиждень не виходила з цілительського складу. Вона тонула серед звітів, наказів, нескінченних списків і — найболючіше — листів родичам загиблих. Ніхто не наважувався її турбувати, й, певно, за це варто було дякувати…
by Вечірній Сутінок —Другого дня я зайнявся конвертом, який мені вручила Маргарита фон Пауа. Після душу, сніданку та тисячі Стріл Темряви у нещасного фавна. Сьогодні було трохи легше, і я упорався за десять хвилин. Після ще одного душу та викуреної люльки заморського тютюну я став оглядати конверт та…
by red_sly_fox —Розділ сімнадцятий — Чорт забирай, я так жерти хочу. — Думаєш, ти тут один такий особливий? Двоє вартових гомоніли, перегукуючись між собою. Обидва стояли біля дверей, спершись спинами на холодну стіну за ними. — То може відпочинемо? — ліниво протяг перший. — Поки…
by Вечірній Сутінок —Дозвольте представитися Олександр Флай. Таємний некромант. Член міської гільдії алхіміків, сорок два роки, неодружений. Виглядаю набагато молодше, років на двадцять, цілком зрозуміло що це завдяки магічному мистецтву. Середнього зросту, худорлявий, аристократично блідий,…
by red_sly_fox —Розділ четвертий ♫ Серед порожнього, похмурого лісу лежав чаклун. Він притискав руку до боку — під долонею було тепло й слизько. Кров текла без упину, густими, гарячими хвилями. Кожен рух віддавався пульсом болю в усьому тілі. Він лежав на спині, вдивляючись у темні крони…
by red_sly_fox —Розділ пʼятнадцятий Герміона, Невіл і Джіні втрьох сиділи біля багаття, подалі від табору, намагаючись переварити те, що сталося. За кілька кроків від Герміони, яка сиділа біля Невіла на дерев’яній колоді, Джіні знову й знову метала блискавки в дерево. Воно тріщало, диміло,…
by red_sly_fox —Розділ дванадцятий Черговий тиждень повільно добігав кінця. Кожен день здавався довшим за попередній. Герміона вже й не пам’ятала, коли востаннє так відчутно втомлювалася від самого часу. Сутичка з Мерфієм, звісно, не пройшла повз Стерджиса. Але на диво він не вимовив…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.