by крапка —Дівчинка заплющила очі і відкрила рота, приєднуючись до десятків вже співаючих голосів. Усі діти співали, кожен під якусь свою, відому лише йому мелодію. У них не було інструментів, а голоси хрипіли від нечастого використання і часто зривались на високих нотах.…
by крапка —Тінь. Це все, що від тебе лишилось. Поки твоя оболонка тиняється кораблем, не більш і не менш жахливому, ніж решта світу, ти можеш тільки спостерігати. Спостерігати за тим, як твоє тіло намагається заповнити порожнечу, яку лишило твоє щезнення. Спостерігати за…
by крапка —Дві маленькі фігурки навшпиньки пересувались темними коридорами школи. Досі тут було тихо й безлюдно, але дражнити долю малюкам не хотілось. — Диви, це шафки, — прошепотів Моно на вухо Шостій. Та подивилась на них без особливого інтересу. — То й що? —…
by крапка —Дівчина схлипувала, дивлячись на свою ляльку, розібрану на частини. Голова лежала окремо від тіла, руки й ноги — теж. З них стирчала вата. Це була не перша її поламана іграшка і, певно, що не остання. Вона сама була винна, але легше від цього не ставало. Удавальниця…
by крапка —Рейні виплила, невміло гребучи руками і хапаючись за не надто гострі скелі, не зупиняючись ні на мить, щоб допомогти біловолосій дівчинці, яку відносило течією. Рейні ніколи не відрізнялась особливою жорстокістю і була з тих наївних дітей, які вірили у другі шанси. Але в цей…
by крапка —Щойно дівчата влаштувались під половицями настільки зручно, наскільки це було можливо, Шоста почала помічати, як тут холодно. Хоча Гніздо й опалювалось, до таких укриттів тепло не досягало. Та й зараз дівчинка не знаходилась у русі, що значно погіршувало ситуацію. Чорноволоса…
by Маруся, але не Чурай —Холодний туман опускався на землю. Сірий та густий, пронизуючий до кісточок та проникаючий у твій організм з повітрям, він, як маленька змійка, звивав своє кубло у грудях,залишаючи по собі лише дитячій страх. І чим швидшим ставав його шлях, тим більшим та ненаситним він ставав…
by Маруся, але не Чурай —-- І як? Дуже зручно сидіти на землі? -- зненацька роздався шорсткий, як холодна галька, голос із темряви. Його володарем був чоловік років двадцяти на вигляд. Пройшовшись впевненою ходою він став навпроти свого товариша, загороджуючи безлад на фоні. --Щось для людини, яка ледь…
by Маруся, але не Чурай —По приїзді Даміно з виглядом переможця цього життя, у лахмітті, брудний, як сам чорт та з кульгаючою ногою вивалився із автомобіля. Слідом, наче його вірний доберман, стримано вийшов Ітан обдумуючи, наскільки кепське їхнє становище. -- Ну нарешті дочекалися другого пришестя! --…
by Маруся, але не Чурай —Клубок сплетених між собою тіл феєрично влетів до кабінету заставляючи його господарку повернутись на шум. -- Ви тільки погляньте на цю картину маслом, -- відкладаючи у сторону папери протягнула Вікторія. Вставши зі свого крісла вона пройшла світлою кімнатою прямо до цієї…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.