Розділи
-
шійон кидає непрочитаний лист, знайдений у поштовій скриньці, кудись в глубину кімнати. він же зачіплює свічку, яка стояла на тумбі та полетіла разом з листом на підлогу. – дай мені відповідь на одне запитання, — шійон ніби судомно, тремтячими голосом та тілом викидає ці слова…-
1,0 K • Ongoing
-
-
Кім Синмін завжди і у всьому підтримував Ян Чоніна. Він захотів піти о першій годині ночі в найближчий сквер? Кім просто посміхнеться і одразу піде діставати їм їх брудні куртки. – Ти хочеш одягти мою? – запитав старший помітивши дивний погляд. – Так, якщо можна. – Яна читали…
-
1,5 K • Ongoing
-
-
Чарльз прокинувся серед ночі через неймовірний біль у спині. Його сновидіння супроводжувались постійними повтореннями, які доводили чоловіка до пограничного стану ненависті до себе та бажання зникнути десь у свідомості іншої людини. Сон без перерви питав, чому Чарльз саме…
-
1,6 K • Ongoing
-
-
зажди це не завжди працює ну, оце твоє 'попри все' наче плечі ширше за всесвіт наче ми справді витримаємо витривалість за межею людської необмежена дика дяка за те що допускаєш її як факт як можливість, дану на те, щоб виконувати неможливе фарба й пензлики щоб…
-
357 • Ongoing
-
-
Його руки досі були білими. Білими, наче перший сніг. Але хто ж замотує сніг у бинти? Під ними все сяяло червоним. Багряним. Чіткі, стрімкі лінії. Він відгорнув волосся з його чола і обережно, ніби боявся зламати, торкнувся губами. -Ти- вічність,- все, що він і промовив. -Ти більше за…
-
10,3 K • Ongoing
-
-
Люсі. ...не знаю скільки хвилин я стояла й дивилася на нього. Потім обережно взяла прикрасу в руки, надягала її собі на шию, накинула куртку й помчала сходами вниз. В моїх думках виринув той вечір перед нападом Вінкменової зграї на Портленд-Роу, я сиділа у садку помічаючи…
-
1,4 K • Ongoing
-
-
До того, щоб завести кота, його підштовхнула слушна думка, що кіт точно не зрадить, не натворить дурниць, не втече від проблем, а заодно і від тебе в придачу, хоча до того здавалось, що ви друзі… а може навіть й більше. Кляті вагання про «більше» досі не давали спокою Фен Сіню. І…
-
1,2 K • Ongoing
-
-
Першим слово взяв Какаші, біловолосий джонін у масці, яка прикривала половину його обличчя, одне око в нього було перекрите банданою. Він мав як зазвичай знуджений вигляд людини, яка прийшла сюди не по своїй волі. -Отже, не буду сильно тягнути. Так як я обираю першим, то просто…
-
5,9 K • Ongoing
-
-
*Автор* - Годжо сенсей, а чому лише ми двоє йдемо на це завдання,- запитав Юджі у свого вчителя. - ну, по-перше, для цього завдання не потрібно багато людей, а по-друге, я ж обіцяв тобі тренування, тож радій,- спокійно відповів Сатору Годжо. - окей, тоді круто,- погодився…
-
2,5 K • Ongoing
-
-
"Це було значно легше ніж я думав. Варто було лише побажати вийти". - Що ж я тепер маю робити? Підказка від старого дідугана мені показала напрямок, але застосовувати його я не хочу. - "Давно я такої безвихідної ситуації не зустрічав. Відчуваю що треба випити. Ось це так відчай у…
-
5,9 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 836 837 838 … 1 339 Next
