by TheDementorsKiss —14 квітня 2008 рік ━─━──━─━────༺༻────━─━━──── Дівчина двадцяти трьох років лежала на двоспальному ліжку в навушниках, і прикривши очі дивилася в стелю, що освітлював повний місяць. Холодне світло малювало різні фігури, які відкидалися від старої та…
by Riakle —Почніть писати... Злива обрушилася опівдні, я мусив шукати прихисток в руїнах старої фортеці. Так далеко на південь в жодну із прогулянок я досі не заходив, й не пам'ятаю, щоб чув від купки місцевих про подібне. А вони, здалося, були безмежно охочі на теревені про кожен старий…
by Тітка Василина —На вулиці темно. Прохолодний вітер торкається мого обличчя. Досі чути виття сирен. Біля головного входу в казино ще патрулюють машини і правоохоронці. Жителі міста, випадкові перехожі зупиняються з відкритими від цікавості ротами, щоб побачити , що спричинило цей гамір. Мене…
by Юрін Мартін —Літо. Хмари. Сіре небо. Теплий дощ. Вітер. - Драко, я... Вибач, я справді... Я справді не- чоловік не встиг договорити як струнка фігура вже шмигнула до дверей, відчиняючи їх навстіж і вибігаючи з величезного мовчазного менора на вулицю, - Драко, стій! Будь ласка!! - брюнет з усіх…
by Bulochkainshoc —В неї холод в очах, в неї не радість, а печаль… Наталка - прекрасна іграшка, такою її (хочуть) повинні бачити викладачі Червоної Кімнати. Вона - зброя, холоднокровна вбивця, першокласна шпигунка, пуста оболонка з штучною усмішкою, вона все , окрім людини… Ідеальних лялечок не…
by Vekstra —«Боляче» Відмінний початок історії чи не так мої юні читачі? Вам не обов'язково знати хто я і що я, візьміть краще чашечку ромашкового чаю, бо це єдине, що подарує вам приємні емоції серед жменьки закривавленого скла. І кому як не бідному хлопчику чиє волосся кольору сонця, прямо…
by Mastafero —Гуркіт, крики, а далі тиша. І знову гуркіт, крики, тиша… Нескінченна мука? Падаю я кудись, відчуваю, що ламаюсь. Бачу я себе у сотні віддзеркаленнях, не розумію… У всіх них я в різних роках, в різних рідних місцях. В теплих обіймах весною і літом, його, його обіймах. Плине час і я…
by claudette —Вона піднялася з лави та спокійно попрямувала нагору, тому що вирішила залишитися у замку, щоб обороняти місце, котре стало їй домом. Серце билося рівно, а холоднувате нічне повітря, котре вривалося в ще відчинені вікна, лише підбадьорювало. Це дивно, але Лаванда Браун, котра…
by miracle —Мені було 23 коли почалась війна. Я завжди любив пограти в стрілялки на своєму комп'ютері, що колись мені подарував батько. Тому я пішов добровольцем. Але війна виявилась зовсім не тою, яку я бачив по телевізору, у фільмах. Мені було страшно. Ти не просто відчуваєш страх, він…
by sazi — Написано для Осіннього фікрайтерського з’їзду 2021 за ключем “Все, що не вбиває”. В дитинстві я любила зорі. Нічні пейзажі вабили мене і я летіла на крилах натхненної любові до життя. Але зламали крила. Боліло, кровоточило, та не вмерла я. Лише в ночі боюся глянути…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.