Розділи
-
— Давай-давай, хутчіш. Між його лопатками вкотре тисне важкий чобіт, замацуючи темний піджак. Він борить дикий імпульс розвернутися та харкнути мовцю в лице, і як добре, що той, судячи із шаркаючих звуків, нарешті відходить до стіни. *** Вони сидять в самому центрі просторого…-
2,4 K • Ongoing
-
-
Ранок розпочинається не з кави. Тарнера перевернула на хлопця нектарний відвар, а він з неприязню зрозумів, що даремно учора мив голову. Ця пикси ще і посміла посміятися з його уранішнього лиця, вимазане в цій солодко-липкій рідоті. Протерши очі, він глянув на…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
Минуло вже кілька годин після того, як дівчині на автовідповідач залишили повідомлення. За вікном вже увімкнули вуличні ліхтарі, а отже незабаром настане ніч. Ерін сиділа на підвіконні біля вікна і дивилася, як краплі дощу повільно стікають по склі. Погода була просто жахливою.…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
- Ну так що ти згадала ? - голос продовжував. - Так я пам'ятаю - мовила Меліса дивлячись у стелю будинку. - Ти пам'ятаєш нашу першу зустріч ? - тепер голос казав це без сарказму. - Хм.. так - Так от я скоро приїду до тебе тоді й згадаємо нашу зустріч і я все тобі поясню окей ? -…
-
7,2 K • Ongoing
-
-
Темний коридор квартири зустрів Марка тишею. Навіть Віллі не вибіг до господаря, задоволено виляючи хвостиком. Пройшовши вглиб квартири, хлопець покликав улюбленця, але у відповідь тиша. Тоді Марк покликав сусіда, але теж у порожнечу. Мабуть, у квартирі нікого, крім нього, не…
-
11,8 K • Ongoing
-
-
1977 рік — Севе, правда ж, вона прекрасна? — зітхнув Христіан Мальсибер. Він запитав це вже втретє, і Северус зволив відірватися від свого есе з зіль, щоб подивитися на прекрасну — інакше Мальсибер не відчепиться. Неподалік від них на самоті сиділа студентка Рейвенклову: в ній не…
-
В печері Дельфійського оракула було темно. Рейчел розплющила очі, спробувала дотягнутись до перемикача світла і скривилась від головного болю – вчорашнє святкування тридцять третього дня народження пройшло весело і, мабуть, мало хто добре пам’ятав як все закінчилось, проте…
-
496 • Ongoing
-
-
– Давно не бачилися, господарі степу. – Які люди, моя золота хресниця зволила до нас завітати? – мовив гетьман, – І Остап, як бачу, не міг дочекатися сестри. – Є таке, – впевнено мовив легінь. І справді, стоячи зараз разом вони були як дві краплі води. Неначе одним пером…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
Агнеса й Арес йдуть до дому священника в тиші. Він не ставить жодних запитань, як і завжди. А вона мовчить, відводить погляд і показує зацікавленість у навколишніх пейзажах. — Агнес! — окликає чийсь знайомий голос. Агнес шумно втягує повітря, натягує на лице посмішку і…
-
28,9 K • Ongoing
-
-
Як тебе звати? Га? Маноло? Як того кубінця з фільму Обличчя зі шрамом? Ти чимось на нього схожий, правда. Га? Що-що кажеш? Минуле? Блін, пробач, не розчула одразу, але ти все одно схожий на нього. Ти мені навіть подобаєшся, не переймайся, я маю старших братів, та ніхто з них не нюхає…
-
11,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 669 670 671 … 1 339 Next
