Розділи
-
![Меч – найкращий друг поезії [і сміливих] Cover](https://fanfic.com.ua/wp-content/uploads/2024/08/Знімок-екрана-2024-08-28-о-16.20.08-400x504.png)
Маленька ступня впевнено тримає вагу витонченого тіла, коли робиться випад вперед. Натреновані м’язи вже звикли тримати спину рівною, від чого дівчина була схожа на юмі* (хоч і вбрання прикривало деякі вигини). Тим часом, шовкова стрічка приємно торкалась ніжної шкіри навколо…-
963 • Ongoing
-
-
Рана, залишена в її серці, ставала ширшою щоразу, коли її світлого розуму торкався сумнів. Ні, цього слова не повинно існувати в лексиконі генералки комісії Тенрьо, особливо якщо мова заходила про Сьоґун Райден та її ідеали. Але щось липке і мерзенне одного разу пробралося в…
-
738 • Ongoing
-
-
Виходячи з магазину після його зачинення,Казуха діставав свої вже поношені життям навушники і вмикаючи в них рандомну пісню з плейлисту,він думав про того хлопця,який мав гарні аметистово-сині,мов нічне небо або Чорне море,очі і котрий так мило розгублено дивився на…
-
34,7 K • Ongoing
-
-
Лі Юе, земля, що споконвічно належала Гео Архонту – Мораксу. Місто контрактів та столиця економіки цілого Тейвату. З часів правління Володаря каменю пройшло багато часу. Все змінилося. Із смертю свого божества, людям кам'яного королівства прийшлось взяти відповідальність за…
-
835 • Ongoing
-
-
Звичайний теплий світанок весіннього ранку. На світані виднілася чорна фігура з тяжким мечем,яка сиділа на пеньку в долині ветрів. Волосся розвивалося по ніжному вітру, ледве лескочущому блескучу шкіру. Дивлячись на велике сонце яке ліниво прокидалося з-під землі, Еола думала…
-
513 • Ongoing
-
-
Ніч. Абсолютна, непроглядна імла опустилася за землі Тейвата, замінюючи собою ранкове сонце. І лише зірки та місяць на небі здатні висвітлювати шлях випадковим перехожим. Здавалося б, хто в такий пізній час може ходити по дорогах?Всі нормальні люди сплять і бачать вже десятий сон…
-
759 • Ongoing
-
-
Опис: Розмова двох загублених у вихорі життя Як іноді смішно складаються обставини життя. Аяка сиділа на виступі біля її власного дому і в думках дивилась на море. Від святкування її відділяла стіна, але від цього радість ближчою не ставала. В грудях була дивна порожнеча і…
-
938 • Ongoing
-
-
— Звучить прекрасно. Хотілось би побачити своїми очима. Вони як завжди прогулювались містом після роботи. Щойно Чайльд згадав про прийдешній фестиваль-якихось-там ліхтарів і Джонлі виклав йому ледь не всю історію не тільки свята, а й самих ліхтарів і фестивалів взагалі. Хоча,…
-
4,2 K • Ongoing
-
-
Фестиваль Морських ліхтарів офіційно розпочато! Здається, абсолютно весь люд вийшов прогулятись. Хто б сумнівався? Натовп, і без того людного міста, під час свята став втричі тиснішим. Сім'ї з дітьми, пари, компанії друзів, пияки і навіть самотні туристи – ніхто не залишився…
-
4,2 K • Ongoing
-
-
Експеримент: примирення Написано у дуеті, разом із моєю подругою, Коханка (це псевдонім, якщо що) *** У лісі стояла ідеальна тиша. У Шепчушому Лісі, що був на сході від міста вітрів та волі Мондштадта. Північніше ж знаходилось Озеро Зорепадів. І ось десь вглибині цьогу лісу…
-
4,1 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 661 662 663 … 1 339 Next
![Меч – найкращий друг поезії [і сміливих] Cover](https://fanfic.com.ua/wp-content/uploads/2024/08/Знімок-екрана-2024-08-28-о-16.20.08.png)