by Світлична Марія —Сонце припікає аж образи пливуть над виднокраєм. Під золотим промінням стоять сотні тисяч жовтоголових соняхів, вижарюючи своє насіння. Кругом, на багато кілометрів полів, ані душі. Сухий вітер хилить квіти, хвилями вони перешіптуються, нахиляючись один до одного. Купаючись у…
by Світлична Марія —У свідомості потроху розвіюється темрява, тілу повертаються відчуття. Тупий набридливий біль пиляв праву скроню. Ще не розплющивши очей, Олексій зрозумів, що лежить на чомусь холодному і трвердому. Ноги затерпли в незручній позі. Повіки неохоче розтулилися– перед…
by Світлична Марія —Темряву в кімнаті розганяло лише слабке світіння настінної плазми, яка останні десять годин транслювала повтори старих випусків "95 кварталу". Хлопці полягали хто де: навіть килим став для когось непоганим ліжком. Ігорю пощастило одним із перших вмоститися на дивані, тож він у…
by Світлична Марія —Рожеве проміння торкалося заспаного небосхилу. Сузір'я меркли перед світлом нового дня, над виднокраєм маячили вітрила легких хмарок. Сходило перше світило Лінфеї. На підвіконнях поволі оживали різноманітні квіти після нічного заціпеніння, розкриваючи суцвіття різноманітних…
by Світлична Марія —Прохолодний травневий вітерець надимав поли піджака , нагадуючи вишуканий коктейль ароматів на противагу повітрю в салоні літака. Неприємний дрож пробігся по спині. Андрій міцніше вчепився в ручку дипломата, щоб ненароком не вгробити контрактову документацію. Рейс…
by Світлична Марія —Софіти під стелею то блимали, то знову вмикалися– техніки намагалися налаштувати освітлення в актовій залі. У роздягальні гамірно, дівчата в останні хвилини намагалися нанести макіяж і закрутити волосся. Світлану штурхонув хтось із натовпу і вона розмазала помаду на половину…
by Світлична Марія —З розплющенням очей нічого не змінилося. Задушлива темрява огортала змучене затерпле тіло непрозорим поліетиленом. Язик ніби присох до нижньої щелепи, проте бодай поворухнути ним не було жодної можливості: всю ротову порожнину займав кляп із зіжмаканої тканини. Свідомість…
by Світлична Марія —Промені західного Сонця багрянили стовбури дерев мішаного лісу криваво-червоним світінням, землею розкинулись видовжені й деформовані тіні-привиди, що чітко прочерчували чорні силуети. З півночі насувалася громада купчастих хмар. Опале листя потріскувало в душному повітрі не…
by Світлична Марія —Стояти на платформі, доки легенька мряка осідає на обличчі дотиком нічного повітря, прожектори на металевих конструкціях затьмарюють зорі, від чого небо перетворюється на чорне незаймане полотно, різкі запахи мазуту та креозоту, незвичні для пересічних мешканців центру,…
by Світлична Марія —Прохолодна гладенька стіна торкається оголеної шкіри спини. Сидячки обіймаючи коліна можна зберегти трохи більше тепла, це набагато ефективніше за позу ембріона. Усе тут із ламінованого листкового скла, температура підтримується на такому рівні, щоб на матеріалі не лишалося…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.