by veroliska —— Дуже цікаво бачити вас разом, — мовив Луомен, коли двері за ними зачинилися, і він залишилися наодинці з Дзінші. Вони залишилися вдвох серед полиць із сухою травою та глиняними глечиками. Старий глянув на молодика з-під сивих брів, його голос був м’яким, але у ньому вловлювався…
by Tay N Kongreyv —Субота. Департамент поліції NYС Йодзу приїхав у відділок о другій дня. Коли зайшов у приміщення, де розміщувався офіс, на нього вже чекали. Капітан Стівенсон зодягнений у джинси та вельветовий піджак кольору кавових зерен та середнього зросту чоловік із метушливими жестами у…
by veroliska —Тиждень потому. Ранок тільки-но займався, вартові біля брами Зовнішнього палацу ще змагалися зі сонливістю, коли в тиші пролунали швидкі кроки. Маомао йшла впевнено, навіть не озираючись. Кілька днів тому вона переконала батька, що збирається всерйоз зайнятися підготовкою до…
by Tay N Kongreyv —Чекання. Коли ти не можеш розслабитися ні на мить. Коли твоє тіло заклякле від напруження. М'язи кричать про відпочинок, але ти не можеш цього собі дозволити. Бо ти чекаєш, коли знову щось станеться. Ти не знаєш що це, не знаєш як… Будь-який звук, крок, шерхіт. І ти тримаєшся із…
by veroliska —— Хто тобі таке сказав? — його голос звучав рівно, без жодної емоції, а очі залишалися холодними. — Я працюю євнухом уже шість років. Маомао розсміялася. Не голосно, але досить зухвало, щоб зачепити найболючіше. Цей сміх був, як нахабний щиголь по носу. — Ви дуже схожі на своїх…
by Tay N Kongreyv —Пітьма. Вона вміє дихати. Шепотіти. Сміятися. Схлипувати. Спостерігати. Вона може бути блаженством забуття. А може наповнюватися тупотінням багатьох маленьких кігтистих лапок. Тонко попискувати. Хрумкотіти. Тулитися до оголеного стегна, тикатися холодним носом у ребра. Битися…
by Kobra Anakondovna —*** POV Шаблій — …ну так, а свідки? — Та які там свідки? Нормальні люди вночі сплять. Простір нарадчої кімнати поступово заповнюється звичними репліками. Хтось ліниво обговорює криваві деталі вранішнього вбивства, хтось, закинувши руки за голову, дозволяє собі кілька хвилин…
by veroliska —Бенкет мав бути вишуканим і чарівним, принаймні так планувалося. Легкий вітерець ліниво колихав пелюстки квітів, золоті чаші виблискували під сонцем. Навколо лунав цей специфічний, трохи неприродний жіночий сміх, який завжди супроводжує такі заходи, а музика лилася, мов мед,…
by Kobra Anakondovna —*** POV Косач Дорога до міністерства промайнула повз мене, якимось технічним коридором. У машині мені було задушливо, в горлі неприємно дряпало слизову, чітко натякаючи на перші ознаки застуди, а лобове скло різало очі холодним світлом ранку. Насправді ж мені хотілося тільки…
by Tay N Kongreyv —Субота. Ранок. Апартаменти Сатура У кімнаті панував приємний присмерк. Ледь вловимий аромат вчувався у повітрі. Шавлія, цитрус, швидше за все мандарин, ваніль… Йодзу акуратно зачинив двері, поправив штори. Заплющив очі. Постояв так декілька хвилин. Визувся. Лишив взуття під…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.