by Дайте риби —Ця робота є продовженням, тому спочатку раджу прочитати "Від кларнетів до розмов". Чомусь мені здалося зараз, що я і свій щоденник записую не так, як думаю. Ніби для когось другого. Очевидячки, я тщеславна й неглибока натура. Я багато пишу. Люди виявляють мені своє захоплення…
by IVA —На високому кам’янистому пагорбі стояв худорлявий середнього зросту чоловік. Погляд його великих брунатних очей був спрямований вниз на засніжену галявину. Там вигравали довгими гривами гнідий та вороний коні, витоптуючи копитами все ще зеленаву травицю, що де-не-де…
by on a spacewalk —володі було добре, володі було весело, в ньому бовталося чотири "кривавих мері" і чисто символічна закуска; в думках панувала приємна пустка і світ навколо видавався трошки змазаним, але все ж до біса чудовим місцем, і зараз йому страшенно не хотілося б опинитися де-небудь…
by Mia Kurt —Ти завжди вмів добирати слова, знав, як описати сподівання, яким не судилося справдитись, почуття, у їхній різноманітності та протиріччі, зібрати воєдино, творячи зворушливий танець емоцій на цнотливо білих сторінках. Ти дивовижний письменник, один з тих, яким чужі та огидні…
by Mia Kurt —За кожну похибку хотілося тебе вдарити, невже ти сам не помічаєш дурниць про які говориш? Ти дійсно переконаний, що ніхто не нападе на щойно проголошену державу, яка після століть гніту заледве змогла відчути смак бажаної свободи. Торочиш, ніби для нас не характерний…
by Anastasia Rebrova —Династія д'А̀рмуа бере свій початок ще з часів далекого середньовіччя. Перший в історії дофін (спадкоємець престолу) Франції, пізніше - король Франції, Карл V Мудрий, у 1350 році нагородив одного з кращих лицарів, що хоробро бився на фронті Столітньої війни, безрідного лицаря…
by Sicheslavchyk —Увесь потік Київського національного університету культури і мистецтв ніяк не може заспокоїтися після однієї плітки — Франко і Шевченко — давні коханці! З цим рішуче не згоден сам Іван Якович Франко. Та щоб він, та з Шевченком… Та ніколи. Тарас Шевченко — староста групи на…
by ahshty_ —Ледве чутний галас за вікном. Як же хотілося прямо зараз вийти з душного кабінету, подалі від всієї бюрократії натомість цілий день відточувати прийоми рукопашного бою з кадетами. Зброї в нас було не багато. Набагато менше, ніж у ворога– так думалося Петлюрі аж до поки розвідка…
by Марія із лазарету —Пропаща буденність нічим не вабила. Можливо цікавила, але не була привабливою. Вона давала все, щоб спростувати ці безкінечні дні. Помітити це було важко, а використати тим паче. Ніколи і ніщо не було настільки очевидним і одночасно заплутаним як людські почуття у полоні цих…
by katya_Dt —Генріх сумно і дещо роздратовано зітхнув. — А я вже думав, що сьогодні і не вимикатимуть, — він поглянув на екран телефона. — Двадцять на сьому. Незвично. — Тобі кожен раз незвично, навіть коли вимикають чітко за графіком. — Та іди ти. Генріх на секунду закотив очі. Так,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.