Розділи
-
Дівчина років сімнадцяти, Мертва вже, як дві доби. Тіло знайшла бабуся, На задньому дворі будинку. За її словами, батьки дівчини поїхали, Залишивши її самою вдома на два дні. "Я стукала і дзвонила в двері, але ніхто не відчиняв,- говорила жіночка- я дзвонила їй біля сотні…-
5,2 K • Ongoing
-
-
Осінній вітер дмухав, Дощило на дворі. Думки не спішили, Блукали в моїй голові поволі. Гукав мене хтось за спиною, Коли я зранку по вулиці йшла. Ранковий туман, Мжичка щіпала щоки. В навушниках грала пісня гучна, Я не чула хто мене гукав. Туман був надто…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
- Щось сталося? - Мені, боляче... - Ах, а де саме болить? Тону у своїй я круговерті, Лише руками б'ючи по воді. Смішно, чомусь продовжую борсатися у воді, Думаю, може мені пощастить, Що хтось помітить мене, серед безкрайого моря, Може кине мені гілку аби не…
-
5,2 K • Ongoing
-
-
Дівчина неспокійно ходила кімнатою, мірно відстукуючи підборами кроки. Чисельні шари спідниць заважали, й вона раз у раз зупинялася, припіднімаючи їх, аби переконатися, що ще не відтоптала коштовні тканини остаточно. — Мірель, присядь, — м'яко відказав юнак, що сидів на софі.…
-
694 • Ongoing
-
-
Шурх, шурх, — розміряно чиркає по паперу перо. — Точно нічого не заляпаєш? — посміхаєшся, а я лиш хитаю головою. — Туш швидко сохне. Не рухайся, я майже закінчив, — зітхаю, а ти заливисто смієшся і, спираючись щокою на руку, намагаєшся зазирнути в блокнот, тільки б глянути, що ж…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
— Боже, Лот, з кожною секундою це здається мені ще більш скаженим. А той тільки сміявся у відповідь й тягнув Яна далі лісними заростями, притискаючи до грудей паперові згортки. — Ти ж віриш мені? — шепоче тільки, а потім знов хихоче. Звісно вірить. Але вже котру годину блукати…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Шльоп! Шльоп! Майже прокинувшись, Ян все ще дрімав, слухаючи дріботіння дощу по склу. Шльоп! Шльоп! — доносилось з вулиці, але Ян лише сильніше закутався в ковдру й потягнувся кудись до іншої сторони ліжка. Й миттєво вскочив. Там же нічому шльопати! Оголене тіло обдало…
-
2,3 K • Ongoing
-
-
Клац! І вхідні двері піддатливо відкриваються. — Їй-бо, веду тебе додому, як кинуте кошеня, – єхидно зривається з твоїх губ, а я перша заходжу в простору квартиру й усміхаюсь. — Це кошеня погодилось прийти з поблажливості, інакше шукав би ти зараз якийсь дорогий готель, якщо я…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Жалісне виття скрипки сплелося з уривками сну й спогадів. Відкриваю очі й тягнусь усім тілом. Плечі затерпли після довгого спання в чужому ліжку, поперек все ще ниє від бурхливої ночі. І тільки коли скидаю залишки дрімоти, усвідомлюю: сумна пісня скрипки звучить наяву. Поволі…
-
4,6 K • Ongoing
-
-
Запах ванілі змішався з запахом палених свічок і лаванди. Ти усміхаєшся лагідно, солодко, простягаючи руки до мене, бажаючи вкрити від світу в своїх обіймах. І я йду у них. Від тебе віє теплом і турботою. Всім тим, про що я так давно мріяла. Лагідно перебираєш мої локони і наспівуєш…
-
798 • Ongoing
-
- Previous 1 … 402 403 404 … 1 348 Next
