by red_sly_fox — ЧАСТИНА ІІ ЗРАДНИК Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, I плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні. З тобою ми вдвох не зітхали. Ніколи не плакали ми; Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі. – Генріх…
by red_sly_fox —Розділ шістнадцятий — Ти що хочеш? — Я мушу терміново поговорити з ним. Наодинці. Джіні витріщилася на неї так, наче Герміона щойно зізналася, що збирається добровільно стрибнути в пащу дракону. — Ти ж не серйозно… — видихнула Джіні. Герміона мовчала. Цього було…
by MD —Відра з чистою водою були вже напоготові виконати свою місію. Швабри, віники та совки стояли струнко на своїх позиціях в очікуванні тієї самої команди. Рушники, ганчірки та бруски свіжого мила мовчки лежали на столі, і теж смиренно чекали Його наказу. Усі стояли вбрані у…
by red_sly_fox — ЧАСТИНА І ЦІЛИТЕЛЬКА Коли блукала серед пітьми й зла, Ти стрівсь, хоч я шукала тільки Бога. Тебе знайшовши, встала я з колін Й назад дивлюсь, в життя, в якім невільна Була — що в нім лишила й що взамін Взяла — й чи ноша ця мені посильна. – Елізабет Баррет…
by red_sly_fox —ПРОЛОГ 24 грудня 2004 року Околиці Нормандії, Північна Франція Світало. Сіре поле простягалося до горизонту — розоране вибухами, мертве й тихе. Повітря стояло важке, вогке — тхнуло димом, кров’ю і гаром. Вітер гойдав роздерті мантії, покручені мітли та уламки від вибухових…
by red_sly_fox —Розділ шостий Усередині цілительського намету панувала звична післяобідня метушня: тихий дзвін скляних пляшечок, запах зілля, потріскування лампи. Герміона сиділа поруч з іншими цілительками, розкладаючи бинти й заповнюючи звіти про поранених. Її думки блукали десь…
by red_sly_fox —Розділ сьомий — Знаєте, у нас тут багато цілительок було, — мовив Мерфій, нахабно посміхаючись, — але таких, як ви, я ще не бачив. Мерфій, головний палач і вірний слуга Стерджиса Подмора, ковзнув по ній оцінювальним поглядом — від акуратної зачіски до ременя…
by red_sly_fox —Розділ одинадцятий Не минуло й кількох годин, як вартовий прийшов по неї. Вона саме сиділа у складі, схилившись над столом. Перед нею лежали звіт, записи й чернетка допиту, яку вона готувала для Стерджиса. Герміона намагалася все описати якнайточніше — без емоцій, без…
by red_sly_fox —Розділ чотирнадцятий Кілька днів потому. Герміона щосили дерла шкіру старою жорсткою губкою, ніби могла стерти з себе паніку, що вп’ялася в тіло, наче друга шкіра. Вона терла плечі, руки, груди — швидко, ривчасто, майже до болю, ніби могла змити тривогу, яка душила її щоразу,…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.