Розділи
-
В той клятий етер,щось пішло не так. Йому стало так погано на душі, що після усіх заходів вперше за усі подкасти, пропустивши Спартака і хлопців до готелю, сказавши, що покурить, він втік куди очі бачили. І ось ідучи по місту в ньому накопичувався відчай та роздратування на…-
579 • Ongoing
-
-
Падаюче додолу жовте листя стелить не землі оранжевий килим. Все те ж затягнуте сірими хмарами вечірнє небо ніби віддає свою тінь великому місту. Чути гул машин, їх сигнали — якогось водія не можуть пропустити з довжелезної нитки затору. Але він цього не чує. Спартак повільно…
-
3,3 K • Ongoing
-
-
Привіт, сонечка! Сподіваюсь, ви ще про мене не забули і чекали новий розділ) У цьому нарешті почне хоча б трохи розвиватись основний сюжет, тому будьте уважні до дрібних деталей) Приємного читання! Вечірній Київ так і манив до себе. Вулички освітлювались гірляндами і вивісками…
-
10,2 K • Ongoing
-
-
Вже два роки як вони почали записувати подкасти. Вже рік, як Україна перемогла. Це був неймовірний сонячний день. Всі вийшли на вулиці. Обіймали незнайомих собі людей, танцювали, співали, раділи… Проте, були і ті, хто не міг повністю радіти цій перемозі. Ті, хто втратили своїх…
-
1,8 K • Ongoing
-
-
Валік, Андрій та Роман з самого ранку почали підготовку до парубоцької вечірки перед весіллям Миколи. Те що хлопці готували для Миколи це був сюрприз. Для Миколи хлопці вирішили влаштувати гонку-паті (а саме гонка на квадрациклах, тур по важкопрохідних лісових стежках), а після…
-
3,4 K • Ongoing
-
-
Валік бере глибше та нарощує темп. Йому незручно на колінах в цьому тісному приміщенні, але стогони Андрія переважують усі сумніви. Лузан, притиснутий до умивальника, тримається за білу слизьку поверхню, проте не витримує напливу відчуттів та заривається руками в…
-
9,1 K • Ongoing
-
-
Ранок був прекрасним, особливо після того як я помстилася своєму колезі, ну насправді ми ніхто одне одному, однак не буду брехати, він добіса гарний, але все таки ми ніхто одне одному, лише колеги, та і Остапенко не любить таких як я, худих до кісток і депресивних на думках, хоч я і…
-
34,4 K • Ongoing
-
-
— Чуваки, у мене вікна повибивало, — прозвучало у голосовому. А далі купа матюччя, бо Андрій вкотре завівся. — На вікна насрати. Ти як? — відповів йому стурбовано Валік, а хвиля тривожності вже підступала до горла і переймала дихання. Лузан знайшов тоді квартиру ближче до…
-
9,1 K • Ongoing
-
-
— Ти мені довіряєш? — Так. — Тоді постарайся розслабитися. — Я спробую. — Просто відчувай. Андрій стояв посеред кімнати з заплющеними очима, а Валік височів позаду, лоскочучи подихом шию. Він почав ніжно торкатися губами шкіри за вухом, опускаючись нижче, до плеча.…
-
9,1 K • Ongoing
-
-
Життя, мов у слоумо, сповільнено плине за вікном. Панорамні вікна це прикольно: ти наче дивишся прямий ефір святкового вечора, де всі чогось очікують, а ти сидиш в кав’ярні, п’ючи гірку каву і нудьгуєш. Фільми вже набридли, хотілось кудись вийти, тільки не на самоті вдома. Шум…
-
1,2 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 171 172 173 … 1 327 Next
