Розділи
-
Зіниці розширені, серцебиття – норма Морзянкою каже: "у тебе сім днів Тобі терміново потрібна новесенька форма" Гангрена околиць поглинула праведний гнів Тіло повільно вбирає отруту міста Очі безжально випалює смог Всі ми зроблені з різного тіста Кожен з нас сам собі…
-
У Віті був свій дім Там він був господар Ходив на роботу, ставив ставки Усе, що було розпродав. Лишилась у Віті дача Яку він теж продав За невдачею знову невдача Курити кинув, а пить почав Грошей він звісно ж не мав А де їм було взятись? А борг віддавати треба, Не можна…
-
Що стається з присвятами-віршами? Вони назавжди засрягають в горлі Чи стаємо від цього ми гіршими, Може просто беззахисно кволі Що складає у рими рядки? Почуття небезпечне, пекуче Забиває у хрест свій гвіздки Обираючи знов…
-
У гримерці митця повній зів'ялих квітів Писав передсмертну записку актор Він виходив на біс, де у світлі софітів Знову грав, знов для нього підспівував хор Грим став маскою, в'ївся у шкіру плямами Колір очей зблід, згасло полум'я і запал Він лишався для всіх ідеалом зі…
-
Моє життя – збірка поезій, виданих за алфавітом Щодня прокидаюсь, щоб припинити боротись зі світом Світить сонце – його проміння занадто яскраве І молодість скоро, немов перше листя, зів'яне Моє життя – нескінченне цунамі в скляній банці Мурашка, раптово навіки застрягла у…
-
Ліхтарний стовп підтримує небосхил Зорі стелять на очі ціановий пил Сірі хмари вбивають безликих птахів Бог ще покаже народу незвіданий гнів *** За вікном водоспад стікає безліччю різних краплин Час іде, не встигаєш схопити його розмірений плин У вікнах вогонь розпалює…
-
Найбільша небезпека восени, Якщо тобі на голову впаде каштан. Коли сидиш на лавці й споглядаєш сни В фрустрації потрапивши в туман Коли біжиш, спішиш або відтіль тікаєш І раптом "бам" і голови нема І гострі кінчики у голову впиває Зима, за плечі стиха…
-
З вікна тролейбуса всі вулиці однакові Оповиті мрякою, тьмяні, брудні, заплакані І щоб знову не відчувати, я відкриваю вікно Холодно, чи востаннє давно ти відчував тепло Дощ залишає сліди під очима, темні тіні від туші Вулицей без парасольки вільно розгулюють душі Вітер…
-
Повільно падало те листя полум'яне І його кістки холод сковував уранці. Він десь далеко в полі.. Не один, Його закружить вітер в своєріднім танці. Хотів би він тримати її руки В своїх руках, та замість цього, Стискає міцно він лиш автомат. Воліючи не пам'ятати вже нічого. В…-
222 • Ongoing
-
-
Друкуючи слова літали пальці, Рухаючись під впливом почуттів. То шли назад, крутились в танці, То все спочатку, під новий мотив. Вони над буквами кружляли, Виписували речення й слова. Та зупинялись і не знали, Чи є таке писать у них права. І почуття всі вклавши у слова, Вона їх…
-
222 • Ongoing
-
- Previous 1 … 170 171 172 … 1 351 Next
