Розділи
-
Безіменна — прости За всії гріхи вчинені по землі ходячи мною, І нами, і дітьми, моїми й чиїмись, і усі інакші; Надай покою душі, Поглинь Своєю, Наділи сенсом скорішнє буття; Прийми дари посмертні од мене, Од всіх, од дітей, моїх та чиїхось, і усі решту, Та покажи шлях; А відтак —…-
447 • Ongoing
-
-
О Ти, що імені Твого ми не знаємо, Почуй, як ворушаться наші уста, та пошли Всі печалі оддалік, щоби чути безперестану Нашії восхваляння. Ти, що ходиш між пітьмою й світлом, благослови На таке ж пірнання утішне Углиб душ грішних; Нехай не воздасться нам зло за добро, І хай…
-
447 • Ongoing
-
-
В кабінеті Лінна стояла холоднеча. Настільки, що пальці замерзали і Ключі не слухалися. Стрей штурхнув брата й засичав: — Нарешті… Звісно, тріумфальну мить той зіпсував — об щось зачепився й упав додолу. Стрей зареготав, адже згадав, що так само Іґніс падав у рік, коли вчився…
-
871 • Completed
-
-
Вона не зводить із мене погляду. Темного, колючого й багряного, неначе замість очей у неї діри. Якщо довго задивлятись — втону, тож зціплюю зуби й заплющую свої. Вдих — видих, вдих — видих… Жбурляю її на ліжко так, що його скрегіт звучить наче людський стогін. Добре, що він…
-
811 • Completed
-
-
— Ґайє Нортон, я проти солодкого нічого не маю. Проте не коли воно займає весь стіл. Самаела встигла сотні разів накрутити на палець неслухняний локон, смикнути перлинний разок і настукати мелодію каблуком. Та посмішка на веснянкуватому обличчі, неглибоко зораному зморшками,…
-
1.1 K • Completed
-
-
Гестія переступає поріг і розуміє: знов заблукала. Втрапила не до вітальні, гамірної й освітленої, звідки линуть звабливі пахощі і сміх одбивається від крихких стін та люстер - ні; вона в себе. І першою впадає у вічі невелика шафця. Вирішує не опиратись пориванню в ній…
-
2.1 K • Completed
-
-
Коли Ґайя облишила ванну і я узрів її коси, мені подумалось: так ми обоє виглядаємо опісля бурхливої нічки. Тільки я вклав у це словосполучення трохи не те значення, про яке ви, вочевидь, вже здогадалися. Звичайно, сяк-так зніяковіння прогнати вдалося, а от Ґайїні пасма щітки ніяк…
-
1.1 K • Completed
-
-
- А цю? Цю ти читав? Відколи ми заниділися в бібліотеці (через те, що інших розваг у крихітному містечку на спекотному півдні не було), я встиг дізнатись про Ґайю дві прецікавезні речі. Перша - вона захоплювалась читанням. Друга - обрані нею книги переважно були про чаклунів. Гадки…
-
1.1 K • Completed
-
-
Петунія, ледь стримуючи тремтіння в руках, поставила біля зачинених дверей кімнати племінника тарілку з бутербродами. Не почувши жодного звуку у відповідь на обережний стукіт, вона стрімко пішла вниз. Вона боялася Гаррі. Та й Вернон, побачивши хлопця вчора вранці, за кілька…-
36 • Completed
-
-
Герміона повільно йшла вулицею, освітленою лише тьмяним світлом світанку, ледве стримуючи сльози. У руках вона тримала невелику торбинку, паличку і джинсову куртку. На ній було легке літнє плаття, з-під якого виднілись зав’язки купальника, а з сумки визирав капелюшок. На ногах —…
-
36 • Completed
-
- Попередній 1 … 12 13 14 … 74 Далі
