Розділи
-
Теперішній час. На листок у руках впала солона крапелька. Мейлі заціпеніло дивився на цей малюнок, поки хлопець перед ним не повторив своє недавнє запитання: - Ти ж згадав, так? Чому ти тоді не прийшов? Куди ти подівся!? Інший підняв на нього повні сліз очі і з хрипотою відповів: -…-
287,3 K • Completed
-
-
Ти сутужно дишеш у каюті, важко поранений. Наставниця як завжди зробила все можливе, аби врятувати нашого захисника, а я як завжди нічого. В мені ятрить терпке почуття прикрості, через що я вкотре стискаю губи, коли бачу тебе в невимовних муках болю. Усе моє тіло відгукується…
-
1,3 K • Ongoing
-
-
— Ти теж це бачиш? — тихо запитує Валік, притримуючи маску на обличчі і вдивляючись у монітор перед собою. Його пальці тремтять, ковзаючи по кнопках. Останні кілька тижнів вони практично без перерв працювали в лабораторії і виснаження дає про себе знати. — Рівень некроніуму……
-
5,3 K • Completed
-
-
Костя дістає з верхньої полички останні запаси яйць, вирощених в лабораторії, і розбиває в тарілку. Економити харчі більше немає сенсу — все одно їхній час чітко вирахуваний. А на 34 людей тут запасів більше ніж вдосталь, перш ніж вони почнуть втрачати розум через дію некроніуму…
-
5,3 K • Completed
-
-
З самого ранку по всіх білбордах, новинах крутиться симуляція вибуху і знищення Землі. Відеоролик справив саме таке враження, як задумувалося. Черги на аналізи та отримання квитків стають просто неймовірними. Валік все таки нікому більше не сказав. Довірив таємницю, яка здатна…
-
5,3 K • Completed
-
-
У Валіка очі сірого кольору, з прожилками зеленого. На роботі втомлені від екрану ноутбука його очі стають більш насиченого кольору, оточені червоними сплетіннями капілярів — Костя постійно нагадує йому користуватися краплями. На обідній перерві в штучно створеному парку ці…
-
5,3 K • Completed
-
-
Дощ невпинно барабанить по склу. Надворі така товща води, що в ній певно можна захлинутись, якщо зараз вийти. Хоча, вихід за межі їхнього блоку означатиме смерть в будь-якому випадку — від некроніуму, не від води. Ніхто з них ніколи не покидав будівлю Скайворду. Костя байдуже…
-
5,3 K • Completed
-
-
~~~ В однин з днів, коли сонце висіло високо в небі , Міра сиділа на ганку свого дому дивлячись в далечінь. Повз неї проходили інші члени клану "Багряного сонця" , але вона на них не зважала. До поки на горизонті не з'явилася жіночка , одна з старішин та по…
-
Монтеррей. Квартира родини Салазар. Лізбет: Моя дівчинко! Моє серденько. Артеміо: Як ви, дівчатка? Лізбет: Ти сьогодні швидко. Артеміо: Скоріше впорався з робою. Як ваш день? Лізбет: Ми чудово поспали, погралися, почитали казку і заснули. Артеміо: Знову…
-
11,5 K • Ongoing
-
- Previous 1 … 136 137 138 … 1 350 Next
