by Billie Blue —Підйом нагору був довгим, але спуск видається Ґевіну ще довшим. Коннор десь у підземеллях вежі і Ґевін збирається дістатися до нього якомога швидше. Секунди здаються нестерпно довгими, хвилини – вічністю. На шляху повно решток розстріляних андроїдів і частин пластикових тіл.…
by Анна Карпенко —Пройшло не більше години, як Ольга і Аделаїда покинули стіни моєї квартири, і я залишилась наодинці зі своїми думками. За стінкою було чутно легке хропіння Вови, сонливі розмови Світика (їй постійно сниться щось незвичне). Я все ще не знала, як пояснити друзям, чому вони не…
by Анна Карпенко —Мене огортала темрява і холод. Обертаючи головою, я намагалась знайти хоч промінчик світла, але натомість мене охоплював страх, впивався під шкіру і не хотів відпускати. - Знайди мене, - неочікувано почула я чийсь голос. Навколо мене точно нікого не було, але він звучав так…
by Анна Карпенко —Як тільки Сергій Іванович зник, мені не залишилось нічого іншого, як піти назад до Світика додому. Сонце вже починало ховатися за горизонт, і з кожною хвилиною ставало все прохолодніше. В голові я прокручувала купу ідей, як пояснити подрузі всю цю ситуацію, але вони звучали…
by Анна Карпенко —Ніколи не думала, що другим разом перебування в церкві після смерті бабусі знову буде похорон. Сьогодні був третій день, як Сергій Іванович помер, і я з деякими одногрупниками і викладачами прийшли на прощання. Ці декілька днів до я провела у Світика вдома, оскільки її батьки…
by Анна Карпенко —Ранок четверга почався з розлитої кави на нову білу блузу, заплутаного волосся, яке ніяк не хотіло підкоритися моїм спробам заплести його у високий хвіст, а також переляку, який забезпечили мені мої сусідки по кімнати, коли вирішили привітати з днем народження. — Власто, вибач,…
by Unter_man —Першого грудня 1918 року Ада змогла попасти на передову, але перед цим їй видали форму і гвинтівку, після чого її оприділили до одної з новосформованих полків, які вже другого вересня мали розміститись в північній франції під Ла Мальмезон. Друге грудня зустріло їх дощем. Дойшовши…
by Billie Blue —Єдине, в цьому світі, на що Ґевін міг завжди стовідсотково покластися – власна кукуха. Мізки не зраджували йому ніколи. Ані в підлітковому віці, коли по ним гатило гормонами. Ані в армії, коли довелося пройти м’ясорубку, перш ніж нарешті він зміг вступити в поліцейську академію.…
by Arabella —– Ну, маєш план? – Дін трусить руками в наручниках. Я заперечно хитаю головою. – Чудово, значить нас зжеруть гремліни. – Веселого Гелловіну! – Дін копає мене ногою. Раніше Лунає постріл. Я різко розплющую очі й туплюся в екран ноутбука. Варто було всього на секунду…
by Arabella —Робота, якою я себе навантажила, забирає у мене близько півтора місяця. Що Вінчестерам не дуже подобається, оскільки вони все ще вважають ніби я можу в будь-який момент зірватися після втрати брата. Півтора місяця зі мною намагається зв'язатися Люцифер, але не сміє являтися мені…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.