Розділи
-
Рома здивовано глянув на неї через плече. - Звідки ви... - Давно. Ой як давно, - посміхнулася сивенька. - Я почала вивчати твоє майбутнє, відколи помітила, що ти бачиш те саме, що й я. Мені було цікаво, чи не стане це проблемою для твоєї майбутньої сім'ї, і навіть перелякалася... Коли не…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
- Хах... Залишитись у холодному замку з привидом чи піти промокнути під дощем... - посміхнувся про себе Рома. - Навіть і не знаю... Вибір в мене не великий. "Місяць", раптом, провів долонями вздовж, по шкірі рук, від чого той встрепенувся. - Припини... Холодно... - Вибач. Я б хотів тебе…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
Ця відповідь неабияк розвеселила духа в середині. За мить сміх знову відбився від порожньої кімнати та розлетівся по всьому палацу: - Аха-ха-ха! Мій любий Романе... - проникаючи все глибше пальчиками, прошепотім інший. - Я заставлю тебе відчути рай на землі... Тобі так сподобається,…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
Це був звичайний день, я так само вставав о сьомій ранку , вдягався , чистив зуби ,а після того вже ішов до школи . Та чомусь цей день був не такий, як усі. Проснувшись ,як завжди , я хотів спокійно вдягнутися , але ,глянувши у телефон, я зрозумів, що запізнююся . А швидко вдягнувся ,…
-
683 • Ongoing
-
-
Рома мичав в подушку, не перестаючи пручатися, но хлопчина позаду з кожним його опиранням сильніше зажимав тому руки, поки на тих не отворилися кільця синьців. - Що сталося, любий? - усміхнено запитав "місяць" у подобі Антона. - Кілька секунд назад тобі все подобалось, но варто було…
-
28.9 K • Ongoing
-
-
- Богдановичу, - зі стуком дверей почувся оклик. - Можна до вас? «Що йому треба з самого ранку...» - злісно зиркнув на двері Роман, і все ж, врівноважено відповів: - Звісно, Тимофій. Заходь. Юний гот з пірсингом у вухах та під нижньою губою тихенько увійшов в спальню вожатого та не…
-
28.9 K • Ongoing
-
- Попередній 1 … 1,259 1,260 1,261 … 1,288 Далі