Розділи
-
Знову настав ранок, такий небажаний. Голова розколювалася від мігрені. На годиннику була одинадцята. Випивши таблетку та присівши на кухонний стільчик, мій погляд пав на картину. Картина моря. На думку відразу пав спогад про подорож в подібне місце. Відколи це університет…-
3,0 K • Ongoing
-
-
Максим не з тих, кого повернеться язик назвати влюбливим. Велелюбним — цілком, і слово «хіть» можна хоч вписувати в паспорт замість по-батькові. Однак нічого, крім глибокої фізичної прихильності, за своє свідоме життя хлопець не відчував. Принаймні до людей. Рептилоїди на кшталт…
-
89,9 K • Ongoing
-
-
Темно та холодно, але люди на це не звертають уваги. Усі вони кудись біжать з веселим посмішками та голосним сміхом. Ось студетки цокуючи каблучками та новими зачісками біжать на вечірку, ось чийсь батько приїхав додому з подарунками для своєї малечі, а ось- хтось сидить в кафешці…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
- А я тобі кажу, що ми їдемо правильно- чоловічий голос пролунав, як грім, наче зараз розпочнеться злива. - А я кажу, що ми заблукали, тому вставай та дай мені повезти машину!- на відповідь йому прийшов дзвінкий жіночий голос, який вже не міг витримати балачки свого чоловіка. Він…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
Минув вже тиждень як я потрапив до психіатричної лікарні в Порт-Саїду. З того, що я чув, мене звинувачують в психопатії та можливому розладу шизофренії, але це не є для мене проблемою. Психіатрична лікарня останнє з моїх прихистків і поки найкорисніше. Хоча б тут мої панічні атаки…
-
4,7 K • Ongoing
-
-
Ось вже й маже день минув і повільно наближається вечір, але родина Вишневських ще заклопотано бігала. Хоч і всі коробки було підіймано до квартири, але робота не закінчилась. Помешкання було пильнішою, ніж горище діда Лева, який завжди любив щось туди віднести. Так ось, наш…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
Вечеря була непоганою, хоча було багато недосказаних речей. -Хоча краще нічого говорити...хто зна, що може зараз трапитися- думав парубок, який брав другий шматочок піци. Його батьки спокійно спілкуватися, іноді хтось з них фліртував, що виходило комічно, бо вони ніколи не могли…
-
3,7 K • Ongoing
-
-
В один прекрасний літній вечір, який наближався до ночі, поривав не сильний, теплий вітерець, що колихав листя невеликих дерев у великому місті. З величезної будівлі, біля якої стояли ці гарні рівно підрублені дерева, однієї відомої компанії вийшов молодий чоловік, якому на…
-
2,4 K • Ongoing
-
-
Ми сиділи на кам’яній підлозі, застеленій старою смердючою ковдрою. Повітря пахло мокрим залізом, сирістю і кров’ю. Я ледве могла розгледіти обриси приміщення за межами камери — навалені купою мішки, низький стіл, з якого звисали ремені, велетенська сокира чи щось дуже на неї…
-
30,0 K • Ongoing
-
-
«— Не можу повірити, що ти реально будеш працювати в школі! Ми скоро станемо найвідомішим гуртом, а ти хочеш побути вчителем? — Слухай, я закінчив університет... З відзнакою, тож те, що мене відправили сюди, насправді, досить непогано. І, знаєш, з якогось боку це навіть плюс нам, як…
-
414 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 178 1 179 1 180 … 1 340 Next
