Розділи
-
Світ, який уже помер Небо над Нью-Йорком давно перестало бути тим небом, яким його пам'ятала більшість. Уже довго воно було важкою червоно-сірою пеленою, пронизаною чорними смугами диму. Сонця давно не було видно. Воно існувало десь там, за хмарами попелу, але його світло не…-
5,2 K • Ongoing
-
-
Гоґвортс, Гоґвортс, Гоґвортс… Якісь із твоїх стін уже старі, якісь — тільки нещодавно відбудовані, а деякі ще навіть не пройшли свого повного життєвого шляху, та вже втратили блиск чистого каміння. Напевне, те саме можна сказати й про обличчя, які раз у раз наповнюють твої…-
64 • Ongoing
-
-
Вона любила лишати засоси на його тілі – на його білій тонкій шкірі (як тільки вона не зашкарубла за майже цілий рік поневірянь, блукань лісами, під дощами і холодними вітрами, спання у наметі під однією ковдрою з двома іншими хлопцями, у бруді, поту, крові та лайні), де вони…-
56 • Completed
-
-
Школа Нокфелла. Кабінет директора. Через чергову бійку двоє парубків вкотре коротали свою перерву тут. Здавалося, навіть повітря між ними відчувалось важче, ніж деінде. З їх очей наче стріляли іскри від ненависті один до одного. Тревіс Фелпс кривив свою пику, важко дихаючи у бік…
-
2,6 K • Ongoing
-
-
- За цими горами - повіт Тан’янг, - схиливши голову відмітив старий Тао, повівши плечима і очищуючи апельсин. Тао Мо не втримався, щоб не визирнути за завісу. Холодний зимовий вітер негайно увірвався всередину, зовні нічого не було видно через заметіль. - Молодий паничу, щось…
-
28,0 K • Ongoing
-
-
Ранок наступного дня пахнув втомою й дедлайнами. Преспоказ залишився десь позаду — у вчорашніх блисках і порожніх келихах шампанського. Сьогодні все знову поверталось у звичний ритм: тексти, правки, кавові плями. — Маємо день, — сказала Василіса, з’явившись у дверях із двома…-
12,6 K • Completed
-
-
Вечір. Дівчата повернулися з лекцій, обидві виснажені. - Це був, безперечно, найважчий день... - від втоми та роздратування Енід падає на ліжко, зариваючись носом в подушку. Тільки-но перевертенька заплющує очі, як відчуває сильний ляпас по сідницях. - Вен, що за чорт?! - Хоча б…
-
1,1 K • Completed
-
-
Ранок настав непомітно. Світло просто стало сірішим. Ніч ніби розчинилася сама. Ліс тягнувся без кінця. Наче сам час тут сповільнився. Потім дерева раптово закінчились. Простір відкрився різко. Попереду лежала рівнина. Порожня. Волога. І десь далеко — ледь помітна лінія води.…-
28,9 K • Completed
-
-
Ранок почався правильно — і саме тому одразу не склався. Соломія прийшла в редакцію трохи раніше за інших. Коридори ще не встигли наповнитись голосами, тільки десь у дальньому кабінеті тихо клацали по клавіатурі. Вона повісила пальто, поставила сумку на стіл і відкрила ноутбук…
-
12,6 K • Completed
-
-
Минуло кілька тижнів. Дні знову стали схожі один на один — робота, дорога додому, нескінченні дрібні справи, що губилися в рутині. Соломія вже майже звикла до цього рівного темпу, але саме тому, мабуть, і не здивувалась, коли головний редактор урочисто оголосив: «У п’ятницю…
-
12,6 K • Completed
-
- Previous 1 … 9 10 11 … 18 Next
