Розділи
-
справедливість, від якої святі ховаються в пекло в нас мова забута, забуті боги, забуте небо в нас три життя й пів цигарки вечорниці, правда, шелест платтів циганки, в нас є все, щоб вважатися найбагатшими, в нас є все, окрім імен – тож за звичаєм кличемо себе…-
181 • Ongoing
-
-
О,мила, заради тебе Я проміняю всі дорогоцінності світу. Я люблю твою душу оголену. Та чи полюбиш ти мою? Я люблю твою голову з усіма твоїми думками. Та чи полюбиш ти мою, коли взнаєш, що там за замками? Я люблю твої руки і тіло. Та чи полюбиш ти моє? Таке ненависне;зле. Я люблю твоє…
-
587 • Ongoing
-
-
дим гуляє над нашими домовинами в казці реального – тільки смерть проте її достатньо, щоб все таки надати чарівності тому, що відбудеться і відбувається червонію й про всяк випадок кажу: 'забирайся геть' з очевидною надією на непослух з очевидними словами в очевидних рядках…
-
278 • Ongoing
-
-
знаєш це щось між хаосом у нотному стані і панічним страхом знову опинитися у цьому стані коли кров гучніша за піаніно я б не хотіла продовжувати грати те, що все одно ніхто не почує грати металеві на дверях храму не згадуй всує того, хто створив ноти поки цілі руки, поки…
-
153 • Ongoing
-
-
зажди це не завжди працює ну, оце твоє 'попри все' наче плечі ширше за всесвіт наче ми справді витримаємо витривалість за межею людської необмежена дика дяка за те що допускаєш її як факт як можливість, дану на те, щоб виконувати неможливе фарба й пензлики щоб…
-
357 • Ongoing
-
-
Сорочка у Маріка зяє дірка́ми і зíрками. Кажуть, то він їх сам цигаркою пропалив. Марік сміється, кашля від диму згірклого І очі на небо, що сам у асфальт провалив. Марік веде мене своїми вулицями неспішно. Каже, повсякчас розцвітають отруйні квітки. Я не питаю, хто…
-
414 • Ongoing
-
-
Доброго ранку, ми з коридору, Десь через вулицю б'є міномет. Тривоги не чутно. А нащо і треба? Сняряд якщо схоче, То він їбане. Зв'язку в нас не має, нема інтернету, Та нам і не треба, бо світла нема, Хоча б телефон проживе трохи довше, Хотілося б, з ним щоб жила я сама. Мій…
-
151 • Ongoing
-
-
І я завжди чекаю нагоди, Щоб втопитися у пригодах. У військових походах Вдихати тютюновий порох І дим твоїх сигарет. Життя — то є мед. А смерть — то намет. Звідки ніколи й нікому: Ні старим, ні бідним, ні кволим, Не повернутися додому. Хай Бог всіх пробачить, Та хай…
-
79 • Ongoing
-
- Previous 1 … 1 010 1 011 1 012 … 1 335 Next
