by Вероника Ютина —З чого створена людина? З кісток м’яса і крові? Та пройде ж після смерті година Розсиплеться все, ловіть на слові. Невже це все, що робить Людину дійсно собою. Невже набір органів творить Нашу особистість з тобою. Я з цим зовсім не згодна. Тіло лише…
by Вероника Ютина —Поховайте мене на дні Не океанському, чи морському. Поховайте мене на дні Дешевої пляшки з вином. Поховайте мене на кінці Не конфліктів або миру. Поховайте мене на кінці Сигарети з табачним димом. Поховайте мене з ними Не з зірками або…
by Вероника Ютина —Розкажи мені про море Про його бурхливі хвилі. І назви мене “amore”, Я назву тебе “мій милий” Розкажи мені про море, Коли я заплющу очі. І назви мене “amore” У блискучі наші ночі. Розкажи мені про море, Доки буду я згасати. І назви мене “amore” Та не смій мене…
by Вероника Ютина —Все життя - це феєрверк, Яскравих спогадів серпанок. Все життя - один момент, Спалах - теж його уламок. Щирі, живі емоції - Різнокольорові ракети. Летять вони в небо з дистанції А запускаєш їх тільки ти. Ось у серці спалахом червоним Розривається…
by Вероника Ютина —Я не піду, Я буду завжди поруч. Я не піду, Я прив’яжу себе власноруч. Я не піду нікуди, Я буду стояти з тобою. Я не піду нікуди, Я стану нарешті собою, Я буду поруч, Коли ти потребуєш мене. Я буду поруч, Коли тебе радість обмине. Я не піду, Навіть…
by Вероника Ютина —Страшенна темрява жахів Була зі мною усе життя. Вже не чекала я на диво, На свого серця каяття. Боялась я людей завжди, А може то мене вони. Хоч і вірю в світло я, Загасла до життя жага. Дружба й щастя шалене - Всі слова ці не для мене. Була одна я і…
by Вероника Ютина —Дихаючи холодним повітрям Своїми хворими легенями. Я раптом задаюсь питанням Як наповнили ми життя наші безоднями. Мені здається, в такі миті Коли одна ходжу я вулицями. Я не в домашньому оксамиті Я блукаю Нью Йоркськими околицями. Це місто по праву…
by Вероника Ютина —Привіт, милий Сумував за мною? Привіт, любий? Пам'ятаєш нас з тобою? Чи знав ти тоді Що через стільки років Вдасться мені Пройти без тебе стільки кроків Як ти, коханий? Пробач же менІ Як життя, обраний? Як живеш без мого імені Гадав я зникла…
by Вероника Ютина —Вони ідуть вперед не дивлячись на що Вони не знають сумнівів, зневіри Вони готові встати з нічого Вони наповненні надією і віри Ці люди люблять дім, свою країну Вони за неї б'ються з ночі до рання Вони проводять вечори і днину Щоб здійснити свої палкі…
by Кара —у мене в долонях море, хоча що там – цілісінький океан. риби малюють лінії життя хвостами, акули кусають між пальцями, трохи лоскотно, русальчина шкіра цвіте візерунком ран. наче зброю, жорсткі долоні зсередини полірує отруйна сіль. руки не відбивають ехосингали, кити…
We use cookies to enhance your browsing experience, serve personalized content, and analyze our traffic. Some features are not available without, but you can limit the site to strictly necessary cookies only. See Privacy Policy.
Login
Log in with a social media account to set up a profile. You can change your nickname later.