Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

3.

Проходили дні, тижні. Хлопці не розмовляли майже місяць. Чуя був розчавлений Дазаєвою відмовою, а сам Дазай – намагався знову не впасти в депресивний та апатичний стан. Скільки Дазай себе пам’ятає – він завжди був проблемною дитиною. Усі так вважали, окрім його батьків. Його мати завжди казала: «— Усі хто так думають, Осаму, справжні ідіоти, прости […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

2.

Після першої зустрічі пройшов місяць. Хлопці часто проводили залишок дня разом – гуляли після роботи Чуї, у парку через дорогу. Іноді вони заходили до рудого додому погрітися чи подивитися якийсь фільм. Бувало, Дазай притискав Чую до себе сильніше, коли бачив, що тому страшно під час фільма жахів. Накахара теж обіймав хлопця за руку сильніше, навіть […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1.

Чуя звичайний студент, який підробляє у квітковому магазині у свої вільні від навчання години. За весь час, що він там провів, юнак бачив різних людей. Дуже різних, повірте. Він бачив вічно поспішаючих, яскравих, радісних, нетерплячих, спокійних, задумливих осіб. Були й нещасні , розчаровані життям, ранені своїм горем люди. Квітковий магазин і справді може зібрати в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Танець на стінах

Таких як він не забуваюсь. З такими як він ночі стають коротшими, сонце яскравішим, а трава зеленішою. З такими як він хочеться цілуватися до світанку, щоб губи червоніли та пекли. З такими як він відчуваєш спокій, затишок та любов. Я любив його майже вічність, маленьку мою вічність Я пам’ятаю його чорне волосся з бризками жовтогарячих […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

день 5 — червопис2022.

написано на червопис 2022 в твіттері: https://twitter.com/sun_will_rise_l/status/1533398600033746944?s=20&t=ZiUPZ0rylB2OGCe6u2IpEw Indila — love story. він танцював на мосту, розвівши руки, мов крила. він зняв взуття й рухався в такт музиці в його голові, зімкнувши очі. ноги були в глибоких ранах, кров лишала розмиті сліди на поверхні. чоловік ніби не помічав цього. він продовжував танцювати, а під ним ревіла […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Гонщики Рокпорта

Велике місто Рокпорт, яке знаходиться на набережній теплого Нефритового моря. Воно закохує величезними шосе, маленькими вуличками з незліченною кількістю поворотів, які стають значною проблемою гонщиків під час виконання парі або перегонів. Так-так, окрім того, що це чудове місто для відпочинку біля моря, воно  кишить спортивними машинами, які щодня мчаться одна перед одного, щоб зайняти вище […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Сповідь

10.11.2035.   – Під’єднано, починаємо, – осідає на вуха глухий чоловічий голос. Посеред кімнати з блакитними стінами — худа жінка з тьмяними, як осінній день, очима та зібраним в пучок каштановим волоссям. Вона озирається довкола зацікавлено і дещо налякано: приміщення скидається на професійну лабораторію. Її зап’ястя оплетені напівпрозорими дротами. На столі стоїть громіздка чорна коробка […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Книги

— Що ти пишеш? Ньют сіпається на тихий оклик і ледь не проливає чорнила на сторінку; поспіхом хапає паличку, спрямовує на пергамент і бурмоче: «Терґео». Пляма, що розтіклась з великої краплі навколо пера, слухняно втягується у кінчик палички. Він спантеличено посміхається власній незграбності та нарешті обертається, доброзичливо сяючи теплими очима. — Не спиться, Креденцію? Той […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Привиди минулого

Навчитися нормально жити для Джеймса це єдина нездійсненна місія.  Він так вирішив для себе і відмовлятися від цієї думки не збирається. Адже неможливо жити нормально, коли кожну секунду життя тебе переслідують привиди минулого. Ці примари мають обличчя та імена, саме це робить ситуацію в тисячу разів більшим лайном. Ці обличчя, які кожну секунду отруюють його […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епілог

Епілог. Тріск кришталю дав про себе знати, коли потрапив у цю дірку та й розтрощився на тисячі малих друзків. А тоді почулися спішні кроки, блискуча, золота пилюка розлетілась при них, осіюючи і чужорідну землю з людськими плодами. Тоді воно почало несвідомо рухатись, чути ніжний, лагідний смішок когось, напевне того, хто пробіг. Але не все так […]FavoriteLoadingДодати до улюблених