Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Втеча

Том був роздратованим до кінчиків пальців. Сесілія забрала кольє і мовчки випровадила його геть. Це було не вперше, але вибрики дівчини йому вже добряче набридли. Юнак похмуро вів автомобіль вибоїстою доріжкою, з-під коліс виривалася пилюка, трави мнулися під вагою металу. «Вдалий» ранок, нічого не скажеш. Він ледве встиг помітити як прямо з-за крутого повороту вискочила […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Якось в кафе

•Розділ 1 Був світлий ранок, за вікном співали пташки, гавкали собаки.. у вікно пробилось яскраве проміння сонця. Гето відчув теплий промінь у себе на обличчі, відкрив свої темні, як беззодня, очі і поглянув на стелю. він так довго пролежав просто дивлячись в одну точку. раптово він відчув, що хтось тулиться до нього, він відкинув ковдру […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Машина Щастя

Дуґлас повертає на місце стрілки годинника, вдаряючись об твердий камінь своїх переживань. Він використав останній можливий трюк, змарнував останню свою надію, й тепер Дуґласу потрібно відпустити своє божество. Це наче отримати відмову у відповідь на нескінченні молитви замість жорстокого, але все ж невизначеного, вільного для фантазій простору — мовчання. От тільки в його випадку відмови […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

12

Власник Розсьомона, йшов вулицею, закутавшись в плащ, й в темних окулярах, якщо очки можна було зрозуміти, то плащ, в таку жарку погоду ні. Сам Акутаґава, переймався тим що він буде робити в книжковому магазині, в який він таки наважився піти по пораді Дазая-сан. Також перед цим сфотографував книжкову поличку сестри, й перевів її на наявність […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 32

Глава 32 32.1 Луціус вже готувався до сну, не відчуваючи ніякої тривоги. Він добре знав, що Дельфі завжди приймає ванну по пів години, а іноді це все затягується на добру годину. Тому чоловік абсолютно спокійно ніжився в ліжку та планував спробувати дочекатись кохану, аби нарешті поговорити. Він читав газету, намагаючись знайти там потрібні йому новини […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 31

Глава 31 31.1 Барті не поспішав повертатись в свою кімнату, намагаючись переварити те, що почув. «Вона навіть не до кінця розуміла, хто перед нею стоїть. Чи може вона мала щось інше на увазі? І навіть якщо це все правда, навіщо казати про це зараз? Який в цьому всьому вже сенс? « Чоловік різко зупинився та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 30

Глава 30 30.1 Це чийсь гумор? Чиясь перевірка чи взагалі сон? Повірити в почуте було занадто важко, якщо не сказати, що взагалі неможливо. Це був той самий момент, коли дівчина не розуміла , що їй робити, що говорити і як на все це реагувати. Так, пред нею стояв молодий надзвичайно вродливий чоловік, наймогутніший Темний чаклун, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розмови із собою

Дадзай обережно підкрадається пальцями ніг до чужих. — Що ти робиш? — Нічого, — випалює він, злякавшись, що момент знову буде зіпсовано. Чюя дивиться на нього так, наче він втратив свій шанс. Хай там з якої причини він притягнув Дадзая до себе у спальню, це дратувало. Чюя прекрасно знав, що йому потрібно. Чому він не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Очі на спині

Олексій вражено видихнув, втупившись поглядом кудись у вікно тимчасової бази і від того — не зі скла, абияк збудоване, де безжальною зливою йшов дощ. — Я ніколи не думав, що тобі стільки довелось пережити. Я про твої подвиги чув, але, бляха… Артем дивився на нього з-під вій своїм моторошним, неприсутнім поглядом. — Та ладно тобі, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

***

Обкладинка: https://drive.google.com/file/d/1zZpNN3j5NkPlh2Hk0NfVZbjQLs4yb4yD/view Свіжий вечірній вітер вдарив в ніс хлопцю, що прогулювався вулицями невеликого містечка. Ідеальний вересневий захід. Тепло променів, що світили просто в обличчя, змінювала прохолода, яка сунула з-за спини. Перед очима юнака відкрився неймовірний передзахідний пейзаж: зліва і справа височіють багатоповерхівки, а двополюсна дорога, посеред якої йде, впирається прямо в червоно-синій захід. Ще один […]FavoriteLoadingДодати до улюблених