Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Дозволь цьому початись

— Тобі просто подобається ідея, Дадзай. Ти не хочеш цього робити. — Це не просто ідея! Що мені зробити, щоб це довести? Чому ти вважаєш, що я менш близький до смерті, якщо ще дихаю? Чюя знаходиться поряд. Дадзай непорушно сидить в ліжку, і Чюя просто знаходиться поряд. — Тоді чому ти хочеш зробити це? — […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не думаю, що це, ну, легально

* Джин є абсолютно вигаданим персонажем і ні на кому не базується. Прошу любити і оберігати🥰 – А камери ЙОГО квартири взламати зможеш? – Кого? – щиро здивувався хлопець. – Йонбока. Джин попирхнувся кавою. – Йонбока? Чан озирнувся. Друзі зацікавлено підійшли ближче. – Ну, – хлопець пересмикнув непевно плечима, – я сумніваюсь, що це прям… […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Усвідомлення

Через тиждень ми вже їхали у потязі до Барлогу. Поки ми їхали на нас дуже косився Джордж. Помітивши це, Джіні прошепотіла мені на вухо: — Він знає, що я закохана в тебе. — Я знаю) — прошепотіла я. — Але про те, що ми пара – ні. — Ок. — далі ми їхали тихо. Ми […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Закритий, підозрілий тип

Наступного дня Jyp зранку зайшов до тренувальної зали. В учасників серце втекло в п’яти. Товкти воду в ступі він не став і відразу мовив: – Усім привіт, по перше, а по друге, я хотів поговорити про вчорашній ефір. Запала мертва тиша. Чоловік якийсь час подумав і врешті мовив: – Я… не здивований, що це сталось, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти мене хочеш?

Феодосія володарювала цим місцем із покон віків. Церква була великою, поважною серед місцевих. Її зали часто були переповнені людьми, стіни відбивали сотні голосів за добу, а ліхтарі освітлювали зацікавлені обличчя. Деякі з них були спокійними — тому що уже вірили. Горіння церков — звичайна справа. Якась дитина забіжить поставити свічку за матір, виявиться занизькою, перечепиться, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Якого ми тоді тут зібрались?!

До прямого ефіру лишалось близько п’яти хвилин. Чан сидів на підлозі, обклавшись подушками. Між ними стояли тарілки із печивом. Їх, звісно, ніхто не їстиме, проте вони додавали затишку. По середині стояла коробка із безсенсними і простими питаннями, що займуть час. Чанбін і Хьонжин, аби дати раду нервам, стояли один навпроти одного в планці. Чанбін вже […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Безвихідь

– Чому ви не можете усі прийти? – здивувався запитав Jyp. Кріс нервово зім’яв упаковку з-під бутерброду. – Тому що ми не всі… присутні, – сказав він із вдаваним спокоєм. – І як то розуміти? – уточнив чоловік після секундної мовчанки. Хлопець на мить затнувся. – Ми не знаємо, – сказав він повільно, сковтуючи слину […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На даний момент абонент 2

Кріс повертався додому зі спортзалу і мріяв про ситну вечерю, гарячу ванну і навіть про тепле ліжко. Після того, як Фелікс зник із усіх радарів, минуло близько тижня. Звісно, Чан досі хвилювався. Але після розмови із друзями йому якимось чудом вдалось вимкнути страх чи, як мінімум, поставити його на паузу. Признатись, він сам дивувався, як […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Жовтнева гроза

Промені західного Сонця багрянили стовбури дерев мішаного лісу криваво-червоним світінням, землею розкинулись видовжені й деформовані тіні-привиди, що чітко прочерчували чорні силуети. З півночі насувалася громада купчастих хмар. Опале листя потріскувало в душному повітрі не по-осінньому жаркого дня. Легкими кроками, ледь торкаючись землі, лісом линула тендітна постать. Довгі руді пасма тріпотіли за напрямком руху, проте їхній […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На даний момент абонент

Банчан відклав веделку і відсунув від себе тарілку із яєшнню. Його мозок підло відмовлявся давати хоч якісь ідеї. Йому потрібна була енергія. А де ти її візьмеш, ту енергію, коли тебе нудить від вигляду самої їжі? Хлопець заплющив очі, аж перед ними пішли червоні кола. Не допомогло. Ані думки. Навіть найдибільнішої. Він насиснув на бокову […]FavoriteLoadingДодати до улюблених