Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Розділ перший

Перші півники вже оповістили, що встало сонце, а отже, треба йти працювати у полі і доглядати господарство. Кохане завжди вставала раніше, ніж підіймається сонечко. Робота не мусить чекати, бо ліниві люди завжди великими силами караються. Отож, вдягнувши вишиту квітами сукню й, зав’язавши два невеличкі хвости зі світлого волосся, дівчина пішла надвір – наводити лад у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

На рубежі

Багаття яскраво мерехкотіло в каміні, посеред кімнати несподівано з’явився високий чоловік зі своєю донькою. Катя спантеличено поглянула на тата, вона нічого не розуміла, тому чекала відповідей. – Ти знав? –Що? – Лорд сказав що батьки скажуть нам що робити далі, ти знав що в нас будуть наставники? Іларіон хутко  глянув на дівчину. – Лорд збирав […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Родина

Ця ж робота на АО3. Ця ж робота на Wattpad. Ця ж робота на ФУМ.   Єва Вайс – імʼя авдиторки, що перевіряє документацію в кожному кутку стін. Вона доволі чемна молодиця з яскравими зеленими очима і білим волоссям трохи довше плечей, яке вона часто фарбує. Її стан завжди ховався за шарами тканини, тому важко […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Мій король

Араґорн стає королем Ґондору, але не всіх це влаштовує. Денетор відправляє Боромира вбити його. Боромир йшов темними коридорами Білої Вежі. Полум’я свічки танцювало в настінному світильнику. Довгі тіні ковзали стінами. Слуги знали його, до того ж він був бойовим товаришем Короля, тож якби хтось і помітив, як син Денетора скрадається у покої короля Елессара, ніби […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Остання ніч

Навколо тиша, і лише шелест вітру переривав її. Поле, яке колись служило для вирощування пшениці, перетворилось на полігон. Все навколо було спалене і покрите чорним попелом. Дві фігури виділялися на цьому похмурому фоні. Одна з них лежала на землі, а інша нависала над нею. Холодне лезо ножа торкається моєї блідої шиї, Я відчуваю як вена […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1 Глава

Вона уважно розглядала папери, на яких було вказано всі її дані. Рядок з написом “досвід роботи: чотири роки” впав в очі першим, другим — рядок з її рангом.  — Чунін… — пошепки повторила вона і закусила губу. Додала, тільки голосніше, щоб почув хокаґе: — Коли наступний екзамен?  — Читай далі, — він м’яко усміхнувся.  Добрий […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ідилія Мародерів

Перший день осені. Ще не холодно, по відчуттям так ще й і досі літо. Легкий вітерець пестить коси і шепоче про те, що його чекає відповідальний рік. Скоро повноліття, останній курс, остання поїздка до Гоґвортсу. Якщо ще хоч на мить заглибитися в свої думки, то можна в них потонути і тоді ніяке ясне сонце за […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

В тихому омуті черті водяться

[Всі персонажі досягли віку згоди  та повноліття] Стен як завжди вирішив наживитися на жителях Ґравіті Фолз, влаштувавши вечірку і звісно пів міста прийшло на цю вечірку, і як на будь якій вечірці не обійшлося без алкоголю. Білл якийсь час собі танцював із усіма, поки не зрозумів що Ялиночка кудись пропав, усвідомивши це демон пішов шукати […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Цікавий вечір

[Всі персонажі досягли віку згоди та повноліття] Мейбл не пам’ятала як все сталося… кімнату, просто в мить заповнив приємний аромат, солодкий, м’який й гарячий, від нього розум видав збій й запаморочився, в грудях стало тісно й жарко, а внизу живота зав’явся тугий вузол… Мейбл збито вдихнула важке й гаряче повітря і звела ноги, тіло ослабло, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вибачайся щиро

  “Я думаю про смерть так часто, що це відчувається, наче спогад.” Тільки, от, для мене це і є спогад. В дитинстві я завжди хизувався своїм прізвищем, бо воно звучало неймовірно класно, наче я з роду аристократів. А потім це саме прізвище стало моїм прокляттям. Файно бути Афтоном! Вже кілька років для суспільства я – […]FavoriteLoadingДодати до улюблених