Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Буденність та трохи пустощів (Частина 2)

— До речі, а як в тебе на особистому? Давненько не чула цікавих історій. Нумо, порадуй подружку. Йошико продовжувала ігнорувати те, як ходять всі нормальні люди, та навіть підстрибувала на ходу від нетерпіння почути декілька історій від спортсменки. Остання тільки закотила очі. Вже припинила спроби урозумити другокурсницю, все одно ніякого результату це не дає. Шико лиш […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Психолог

Дитинство. У мене не було багато розваг. Я лише пам’ятаю, як грав на скрипці, вчився у найперистижнішому ліцеї, хоча однокласники у ньому були антонімом слову престиж, так, звісно, вони були з багатих сімей, але характери в них були, м’яко кажучи, огидні. Та і я недалеко від них не відійшов. А ще я пам’ятаю матір та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Якось Чжун Лі…

Радісні вигуки дітей, які зазивали кому б продати товар.Все це було неважливо, поки що для Архонта, він навіть вважав забавним, що люди вічно поспішають, боятися впустити щось і не бачать навіть у малому щастя. *** На жаль тільки він розумів справжню ціну часу або йому так здавалося, навіть зараз чоловік отримував задоволення від чаю, приємний […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Буденність та трохи пустощів (Частина 1)

Початок покладено!) Маю надію, що вийшло не так і погано. Це сильно відрізняється від творів з літератури які я раніше писала у школі, але мені подобається. Приємного читання, мої хороші! ^^ * — Мені здається, що ти навіть на свої похорони запізнишся, — втомлено пробурмотіла Юмено, чуючи в динаміку шум. — Закрий ротик, сонце, я […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Восьма емоція

Йокогама. Одинадцята ранку. Ацуши невеликим кроком йшов до станції метро. Навкруги, як завжди було шумно, а в потилицю почало пекти сонце. Хлопець просувався між натовпу на пішоходному переході і повільно поринав у свої думки, розглядаючи обличчя незнайомих людей, які йшли навпроти нього. Причиною, над якою мислив Ацуши, був ранковий дзвінок від Дазая Осаму, він попросив […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

1

• Три роки по тому • — Дженні! — гукнула в довгому коридорі дівчину Ліса. —Що? — Кім обернулася і посміхнулася до своєї начальниці. — Я знайшла час для твоєї групи по Heels, — вона хитро подивилася на Кім Дженні. — Правда? — не вірячи своїм вухам через сторонній шум музики з різних студій, перепитала […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Знерухомлений

–Еррор! Тобі щось потрібно? – З сусідньої кімнати почувся голос Гено.  Старший із братів збирався кудись. –Ні… А ти куди до речі? –Я-я … Я в лікарню!  На нічну зміну.  Мене колега попросила замінити її. – трохи нервово сказав Гено. Він працював лікарем і іноді його просили залишитись у ніч.  Хлопець був добрим і любив свою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Від автора

Привіт! Хочу зазначити, що цей фанфік не є моїм: я, з дозволу автора оригіналу, зробила в і л ь н и й переклад та поширюю його на цей ресурс. Автор оригіналу: celestialtsu. Назва оригіналу: Shattering ice. Завантажено на сайт: archiveofourown.org. Посилання: https://archiveofourown.org/works/35581468/chapters/88705246   Приємного читання)FavoriteLoadingДодати до улюблених

“Стара дружба відновилась “

Голмс закінчив свою роботу і задоволений йшов до свого давнього знайомого Джона Ватсона , хлопця з яким вони провели всі минулі сільські канікули .   – Баб Даш , добрий день ! – кричав Шерлок , бо старенька вже погано чула . – Добрий , добрий ! Голмс , онук Марії , це ти ? […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Легенда, що відбувається на ваших очах.

Млаяла пішла від них усіх. Вона всім серцем намагалася полюбити їхнє місто, як любили самі Відан і Йевніка – донедавна найближчі їй люди. Доки не зрозуміла, що ій намагаються підкласти марні почуття як зозулені яйця. Насправді, це дволике місто. Згори, назовні – це омріяна домівка, що завжди готова прийняти тебе в рідні обійма. Але знизу, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених