Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

1

Усе змінилося тоді, коли Торвальд навідався до неї другого разу. Стояв кінець літа. Її пофарбований в синій будиночок с білими вікнами виглядав так само, як і рік тому. Двері відгукнулися так само на його стукіт як і рік тому. Він нервував та, відверто кажучи боявся, так само, як і рік тому. Тим не менш, деякі […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Третє завдання

Наступного дня Нацукі прокинулася досить так рано. На годиннику не було ще й 7 ранку. Вона спала у спальні, так як Масумі поступився їй та зараз дрімав на дивані у вітальні. Вона тихо піднялася з ліжка та сіла на край. “Звідки ж я? Та чому нічого не можу згадати?” – думала Нацукі, роздивляючись свої руки. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Друге завдання

– У неї досить таки важка амнезія, – мовив лікар Масумі, після різних тестів з дівчиною. – Тобто вона взагалі нічого не пам’ятає? Білий лист? – він ніяк не міг в це повірити, тому слухати все це було дуже важко. Але не було зрозуміло від чого саме, він такої нової ноші чи від провини за […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Перше завдання

– От же ж ідіот! Іно Масумі повертався з роботи пізно ввечері. Схоже, що доведеться брати відпустку, інакше шеф точно йому спокою не дасть. В свої 27 років він успішний детектив, проте останнім часом на роботі справжній безлад. “Любий” шеф – Акаші Сатору дає все більш цікаві та заплутані справи. Масумі вже дійсно замислювався над […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Небезпечний день у безпечному місці

Люк Досі було важко звикнути, що мене ніхто не будив. Раніше це робила мама або хтось інший з її прохання. В комірку, де я спав, навіть сонячне світло не проникало, тож сам я ніколи не знав коли слід прокидатись, а коли лягати. Взагалі я рідко мав удачу стояти біля вікна – мама не дозволяла. На […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

_Спільна ніч_

VI — Навіщо ти намагався вбити дитину! — Мет аж ніяк не очікував такого повороту подій. — Це не дитина, а зброя.Називай речі своїми іменами — Стік сидів на дивані потягуючи пиво.Весь його образ говорив про спокій. — Я догнав вантажівку і вибив його.Твої дії лише відтягнули той момент. — Ти..ти — Не втримавши свою […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

12

Власник Розсьомона, йшов вулицею, закутавшись в плащ, й в темних окулярах, якщо очки можна було зрозуміти, то плащ, в таку жарку погоду ні. Сам Акутаґава, переймався тим що він буде робити в книжковому магазині, в який він таки наважився піти по пораді Дазая-сан. Також перед цим сфотографував книжкову поличку сестри, й перевів її на наявність […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

розділ 1. Шлях який веде додому

Перше березня. Машина вже звернула з траси та прямувала у села. Як я помітила то більшість дітей та підлітків не люблять села, я ж навпаки люблю села, а саме своє єдине. Кеікоку. Саме таку назву отримало селище яке розташувалося на ярах. Назва дивна та стала дуже рідною. За вікном почали з’являтися перші будиночки, та якщо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Не збудуєш майбутнє щасливе…

Не збудуєш майбутнє щасливе, Як минулого не знатимеш геть. Я не людина: розправлю крила, як птиця, Над прірвою часу вознесусь, наче світло. А часу не має, його вкотре гублю, Немов крізь пір’я піском розтіка. Я жити справді, справді люблю, А чи люблять інші це так само, як я? Чи смакує їм також повітря, Солодкою пристрастю […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Глава 36

Глава 36 36.1 Дельфі та Барті не відводили поглядів одне від одного. Напруження зростало. Кравч глибоко вдихнув повітря, яке змішалось з вишневий ароматом її парфуму. Перед очима почали з’являтись картинки всього того часу, який вони провели разом: її гучний сміх, тепле м’яке ліжко, кучері, які постійно лізти до рота, коли вона лягала на його плечі. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених