Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Епізод 14

Я прокидаюсь практично в одинадцятій дня. Чорт, ми ж повинні порт перевірити. Швиденько одягаюсь та біжу на кухню. Треба перед обходом хоча б кави випити. – О, ти прокинулась, – Кетч сидить на дивані з ноутбуком на колінах. – Як ти себе почуваєш? – Я знову три дні спала? – це вже мені починає набридати, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Крейда

Вночі Йокогама не затихає. Навпаки, відкривається з іншого боку мешканцям та гостям: обвітрює обличчя бризом, сліпить неоновими вивісками та тягне шумом до відкритих барів. Ранпо щільніше загорнувся в піджак: спільним для всіх залишався прохолодний вітерець з моря. Неонами Йокогами для нього були миготливі сирени поліцейських автомобілей, а шумом – клекотання роззяв навкруги. Це вже навіть […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розділ 1

— Шановні студенти! Державний університет Пальметто раді вітати вас і відкриває двері у світле майбутнє. Нехай творчі та наукові перемоги супроводжують Вас на шляху до знань, нехай кожен новий навчальний рік наближає Вас до головної мети – знайти своє місце в… — Та замовкни вже! Примітки: Привіт всім ще раз! Це переклад фанфіку. Обов’язково прочитайте […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вступ

Пітьма. Я лежу на сирій землі, мої руки ще досі тримають меч, а біля мене — нікого. Порожнеча здавлює та цькує, здогадуюся, що загубив дещо важливе. Але як же болить. А що саме? Ноги, руки чи може голова? Таке відчуття, ніби болить щось всередині, щось значне та недосяжне. — Паймон, — я і не думав, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Безсоння

Передмова від автора. Цей драбл – четверта частина циклу “Раз і ніколи”. В принципі, цілком самодостатній, але якщо ви раптом схочете почитати попередні частини – посилання в коментарях. 🙂 Події відбуваються у таймлайні третьої книги, коли професор Люпин викладав у Гоґвортсі.   Не можу заснути. Наче хтось приладив у спухлі повіки тонку пружину. Очі відкриваються […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 13

Слід Тетяни приводить нас в Даландзадгад, а звідти назад в Улан-Батор. Зі столиці Монголії ми летимо в Абу-Дабі. Видно у відьми почалась літня відпустка і вона вирішує її провести в Об’єднаних Арабських Еміратах. Є де скупатись. Вирішувати на рахунок того, бути нам в одному номері чи ні часу немає, тому за звичкою бронюємо двомісний номер, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Пекло – це ви

– Єретик! Із людського гомону вирізняється одне слово, що змушує мене повернути голову у бік натовпу, що вже через секунду вибухає люттю. Я не бачу винуватця шуму, його не видно за тісним скупченням зацікавлених перехожих, чиї грубі зимові строї унеможливлюють усі спроби роздивитись, кому священик щойно оголосив вирок. Я б і не зацікавився, якби це не […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Епізод 12

Я і не думала, що можу так сильно стомитись за день. Коли ми заходимо в номер, я падаю на ліжко і вирубуюсь. І знову опиняюсь у пітьмі. Тій самій, що й тоді, коли Пітьма мене поцілувала. І знову я не можу звідси вибратись, приречена на безкінечні блукання навпомацки. – Ей, вставай, Вінчестер! – прокидаюсь від […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

чаклувала, ворожила

чаклувала, ворожила. трави, кров, звірині жили — все змішалось з чорним димом і зібралося в людину. та забула скибку плоті на пропащому болоті… обернулись лихом чари, і прокинулись почвари: перший демон — із полину — б’є мене мечем у спину. другий демон — звіробою — тягне в пекло за собою. третій демон — із каштану […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вовколюд – побратим ельфійки

Дракон постарався на славу. Як я й сказала, насамперед ми пішли гасити Знаменну кобилу. Гасінню дуже сильно сприяли колодязь, що стоїть у центрі площі, і струмок, що проходить через весь Вайтран з Драконячої Межі. Коли вогонь погас, ми змогли оцінити ситуацію. Потужні дерев’яні балки вціліли, але шкода все одно була досить великою, щоб Хульда з […]FavoriteLoadingДодати до улюблених